1. Вечер во флигеле.
2. Морозное снежное утро.
3. Воспоминания Слепцова об умершем сыне.
4. На кладбище.
5. Коллекция бабочек.
6. Нерадостный Сочельник.
7. Дорогие сердцу вещи.
8. Дневник.
9. Рождение новой жизни.
Анализ рассказа В.Набокова «Рождество» Повествование начинается с описания возвращения Слепцова из села. В данном тексте присутствует объективный повествователь. Повествователь все знает о герое, его взгляд как бы сверху: «Когда на следующее утро, после ночи в мелких нелепых снах, вовсе не относившихся к его горю, Слепцов вышел на холодную веранду, так весело выстрелила под ногой половица, и на беленую лавку легли
Объяснение:
Т. Г. Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціально обмежено.
Збагачуючи українську літературу новими життєвими темами й ідеями, Шевченко став новатором і в пошуках нових художніх форм та засобів. Автор «Кобзаря» виробляв і утверджував нове художнє мислення. Його роль в історії української літератури більша, ніж роль Пушкіна в російській, Міцкевича — в польській літературі. Його значення в розвитку передової вітчизняної суспільної думки, соціальної і національної свідомості народу не менше, ніж в історії поезії.
