Эпиграф:конфликт между долгом перед семьёй и долгом перед собой.
Сочинение:
Если бы каждый человек на земле сделала маленькое доброе дело,люди стали бы жить лучше и счастливее.Так пусть же девизом века станет слово "человечность".
В этом небольшом замечательном произведении Толстой раскрыл как нельзлучше и понятней характеры и внутренний мир героев.Своим названием автор даёт нам тему над размышлением-так ли бедны на самом деле герои произведения,и в чём их бедность заключена.И что важней-богатый духовный мир ,или мир небедного человека,лишённого сострадания к обездоленным и несчастным?Думаю,у каждого найдётся свой ответ.Меня восхищает и радует поступок Жанны,которая,живя в бедности побоялась и взяла на себя ответственность за осиротевших детей соседки.Она мать,и чувства ей понятны.Переживая за мужа,не зная ,как он отреагирует на прибавление и так немаленького семейства,Жанна без колебания совершила подвиг.Пусть её жизнь тяжела,но женщина знает,что не взяв детей не смогла бы жить дальше.И это очень радует,потому что нет ничего хуже равнодушия.Муж Жанны очень волевой,сильный духом мужчина.И не зря эти двое взрослых людей вместе,потому что если у людей общая энергетика,то они преодолеют любые невзгоды и трудности.
Объяснение:
Можно было бы и больше дать...
Петра-На долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому світі. Спочатку йому складно спілкуватися з однолітками, але поява в його житті Евеліни приносить йому чимало приємних хвилин: він знаходить подругу, близьку людину. По суті, Петро хоче знайти своє місце в житті, але спочатку йому потрібно прийняти факт власної сліпоти. Довго він не може змиритися з тим, що не такий як всі, що не бачить світ. Він повинен прийти до розуміння того, що володіє великим талантом, і захотіти його розвинути до високого рівня. Багато в чому досягнення цієї мети сприяє вплив дядька Максима, який вигадує для племінників нові випробування. Ми бачимо, як з недовірливого і невпевненого юнака Петро поступово стає сильною людиною, люблячим життя. Коли він перестає жаліти себе і починає дихати на повні груди, результати не змушує на себе чекати: і ось Петро вже сліпий музикант. Короткий зміст історії розповідає про те, як у нього утворюється сім’я, особисте щастя.
Евеліни- Це була мудра і добра дівчинка, розвинута не по роках. При першому знайомстві можна помітити її незворушність і спокій, з яким вона дивилася на звичайні речі. По відношенню до Петра вона ласкава і прониклива. Недарма в ній одній в дитячі і юнацькі роки сліпий бачив відраду і втіху. Евеліна – перший і єдиний друг Петра, згодом його кохана. Їхні стосунки гармонійні, з часом вони тільки міцнішають. Евеліна завжди сприймала біль Петра як свій власний. Момент, коли вона дізналася, що він сліпий, запам’ятався їй на все життя: вона плакала над цією обставиною так, немов хлопчик (в ту пору ще незнайомий) був її близьким родичем або другом.
