Яку роль в житті лося відіграв дятько шпичак?
​

Эта повесть рассказывает о детстве маленького мальчика ,у которого в 6 лет умер отец и,и они с матерью приехали на житьё к отцу матери ,деду Каширину ,в Нижний Новгород .У деда была своя красильная мастерская ,в его доме жило много народу - его сыновья со своими семьями .В этом доме будущий писатель Максим Горький увидел " свинцовые мерзости жизни" и на всю жизнь возненавидел тех ,кто подличает ,врёт ,обижает слабых ,бывает зол и немилосерден .В этом доме Алёша Пешков ( это настоящее имя автора ) получил первые уроки грамоты ( от деда ) и первые розги ( от него же ) .Здесь он познакомился с людьми ,сыгравшими большую роль в его жизни : бабушкой Акулиной Ивановной ( от неё он услышал сказки и русские песни ,научился преодолевать невзгоды и не унывать ) С Ванькой Цыганком - сильным ,великодушным и добрым подмастерьем в доме деда ,безвременно погибшим по вине завистливых дядьёв .,С "Хорошим Делом" ,химиком ,"лучшим из людей в своём Отечестве" .Это была школа жизни .

В 10 лет разорившийся дед сказал осиротевшему внуку :"Ну ,Лексей .Ты не медаль ,и на шее у меня не место тебе .А иди-ка ты в люди"

Так закончилось детство будущего писателя.

Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці.  Саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. А діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. Вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя. Чи можливо про кохання писати з гумором? Здається, серйозне почуття потребує так само серйозних засобів вираження. Однак Валентин Чемерис доводить своїм читачам, що історія кохання може мати й гумористичний «супровід». Усе тому, що герої його повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» — люди дуже молоді й життєрадісні. їм немає коли сумувати — вони сповнені оптимізму, що не дозволяє опускати рук навіть у безнадійних ситуаціях. Слід пам’ятати, що сміх буває різний. Валентин Чемерис віддає перевагу гумору. Письменник по-доброму сміється з окремих рис людських характерів та явищ дійсності. Окрім гумору, у повісті іноді трапляється легка іронія — прихована насмішка. Важливим засобом художньої організації твору Валентина Чемериса є пародія. Вона використовується автором для посилення комічного ефекту — за рахунок залучення рис інших творів, але в навмисне зміненій формі.Найбільш виправданим є засіб пародії в розповіді про дуель, що її влаштували підлітки. Ніби між іншим, письменник згадує відомі літературні твори, у яких зображено дуельні поєдинки. У його героїв теж усе як треба: є дуелянти й секунданти, однак розв’язка дуелі має виразно анекдотичний характер. У своїх художніх пошуках Валентин Чемерис спирається головним чином на народні традиції гумору, зокрема анекдоту. Чого лише варта ситуація, у якій розумна дівчина використовує обох своїх залицяльників, змушуючи їх замість себе виконувати господарську роботу! Як анекдотичний персонаж виглядає сільський міліціонер Грицько Причепа, у якого в кобурі замість пістолета — хліб і помідори. Гумор не тільки не заважає автору розкрити тему першого кохання, але й сповнює читачів щирою надією, що юні закохані з Великих Чапель будуть щасливими.