Головні герої повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" два хлопчика - Ява і Павлуша. Павлуша - кращий друг Яви.
Нудьгувати друзі не вміють. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити свої помилки і намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нові авантюри.
За їх вчинками, ми бачимо, що це справжнi, віддані й вірні друзі. Дружба. Так дружити можуть тільки діти. Щиро, віддано і з самопожертвою заради спільної справи і друга.
"Тореадори з Васюківки" - це не тільки смішний розповідь про витівках. Ця книга насамперед про справжню дружбу. Хлопчики показують приклад того, як треба дружити. Вони справді готові один за одним і в вогонь, і в воду, ділять разом не тільки радості, а й печалі.
Через деякий час багато чого змінилося в житті героїв казки "Пані Метелиця".
Отже, стара пані нагородила пасербицю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно до печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила до бідним людям.
У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров'я. От і вирішила пасербиця до людям, зробити їх щасливішими. Вона відкрила лікарні для бідних людей.
Не забула дівчина і про своїх знайомих — яблуньку і піч. Під час заметілі вона звернулася до пані Метелиці і попросила віддати їй яблуньку і піч. "Нехай вони не страждають, а приносять радість і собі, і людям", — сказала дівчина. Ось так і розташували піч у лікарні, а чарівну яблуньку посадили у лікарняному садочку.
