ответ: Що ж, за результатами прочитання я можу з упевненістю сказати, що я дійсно навчився дечого нового. Перше, чого воно мене навчило, це вміння визначати в житті найважливіше і другорядне. У творі показано безліч прикладів людей, які не вміли правильно орієнтуватися в житті, для них головне було те, що вони самі собі придумали, а не те, що є істинним. Істинним у житті є чисті людські почуття, краса оточуючого світу, краса відношень з близькими людьми і друзями. В той же час мало хто з людей це розуміє, і живе якимись умовностями, жадобою грошей і тому подібним. Цей твір навчив мене цінувати стини у цьому житті, вміти радіти кожному дню і отримувати задоволення від поширених речей. Крім того, цей твір навчив мене знаходити порозуміння з різними людьми, навіть самими складними особистостями з тієї причини, що маленькому принцу це дуже добре вдавалося.
Достоевский в некоторые минуты ближе нам, чем те, с кем мы живем и кого любим, — ближе, чем родные и друзья. Он — товарищ в болезни, сообщник не только в добре, но и во зле, а ничто так не сближает людей, как общие недостатки. Он знает самые сокровенные наши мысли, самые преступные желания нашего сердца. Нередко, когда читаешь его, чувствуешь страх от его всезнания, от этого глубокого проникновения в чужую совесть. У него встречаешь тайные мысли, которых не решился бы высказать не только другу, но и самому себе. И когда такой человек, исповедавший наше сердце, все-таки прощает нас, когда он говорит: "Верьте в добро, в Бога, в себя", — это больше чем эстетический восторг перед красотой; больше чем высокомерная проповедь чуждого пророка...
