Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)
Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична) лірика
Жанр: вірш (1933)
Художні засоби
Епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»
Персоніфікація: столах веселих
Метафора: «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти», «твойому серцю найхмельніший келих»
Архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».
Повтори (що надають врочистості): «і вірити, і прагнуть», «і величне, і ясне-бо»
1. 5 смысловых частей.
собаки.
3. План и цитаты:
1. Тонущий щенок. (...ему показалось, что что-то барахтается в тине у самого берега).
2. В каморке. (...уложил щенка на кровати, прикрыл его своим тяжелым армяком, сбегал сперва в конюшню за соломой, потом в кухню за чашечкой молока).
3. Кормление собачки. (Герасим взял ее легонько двумя пальцами за голову и принагнул ее мордочку к молоку).
4. Ночью. (Всю ночь он возился с ней...)
5. Ладная собачка. (...превратилась в очень ладную собачку испанской породы).
