iIИльяIi
12.06.2021 16:40

Нужно решить тест.Даю 25б.

Літературне читання
Робота з текстом

КМІТЛИВИЙ ГОРОБЕЦЬ (Олег Буцень)

Узимку і птахи, і звірі ближче до житла людини туляться. Бо важко в
цю пору прогодуватись у лісі чи полі. Покинув ліс і горобець-сірячок, теж
до людей подався.
Зразу за лісом вулиця починалась. Ошатні будиночки стоять за
невисокою дерев'яною огорожею. Бачить горобець: з одного вікна палиця
стримить, з кінця її нитка звисає, на ній — вузлик, якась їжа в марлю
загорнута. І синиці тут клопочуться. Сів горобець поряд на дереві, міркує:
як би й собі підживитись? Добре синицям, їм, бач, яка шана:
підгодовують, — їжте на здоров'я! А для горобців ніхто й пальцем не
ворухне. Мовляв, хай самі себе обслуговують.
Ось одна синиця до вузлика підлетіла, почепилась. Нитка то
закручується, то розкручується. А синиця й не зважає, довбає собі той
вузлик та й годі. Під'їла трохи, відлетіла, на гілку сіла. Одразу друга
синиця почепилася за вузлик. Гойдається, як акробат, униз головою
висить, дзьобає. А потім синиці знов помінялися місцями: перша снідає,
друга на гілці дзьоб чистить, чепуриться, своєї черги чекає. Дивився на
синиць горобець, а самому так їсти хочеться!
Не витримав бідолаха, стриб з дерева — і до нитки. Крутиться перед
ним нитка, не поступається йому синиця місцем. І друга прилетіла, теж
заважає, метушиться. Потріпотів крильцями горобець і знов на гілку
ялиці сів, зажурився.
Коли раптом під деревом собака як гавкне! Полохливі синички пурх —
і нема, злякалися. А горобець оглядівся, — що йому собака, коли їсти
хочеться, аж в очах темніє, — і до вузлика першим підлетів. Ох і смачно у
таку холоднечу проковтнути шматочок сиру! Та не встиг як слід
поласувати, аж тут знову синиці. Прогнали горобця.
Сів горобець на гілці, щось міркує, голівкою крутить. Тоді як цвірінькне
зненацька, як пурхне! Синиць наче вітром здмухнуло. А горобець
недалеко відлетів. Бачить, нема синичок— він мерщій до годівниці. Їсть,
поспішає, поки наполохані синиці не вернулись.
Ось так і піддурив синичок голодний горобець. Тепер і мороз не
страшний. Підживився трохи.

Виконай завдання:
1. Від чийого імені ведеться розповідь у творі?
А Від імені горобця.
Б Від імені синичок.
В Від імені автора.
2. Чому журився горобчик?
А Боявся собаки.
Б Не міг підступитися до годівнички-гойдалки.
В Не міг подружитися із синичками.
3. Завдяки чому горобчикові вдалося підживитися?
А Завдяки своїй спритності.
Б Завдяки своїй працьовитості.
В Завдяки своїй кмітливості.
4. Оповідання – це:
А Народний або літературний твір про вигадані, часто
фантастичні події.
Б Невеликий за розміром розповідний художній твір про одну
чи кілька подій у житті людей, тварин.
В Поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.
5. Поясни значення виразів:
Ніхто й пальцем не ворухне – … .
Їсти хочеться, аж в очах темніє – … .
6. Запропонуй свій заголовок до цього твору.
7. Склади план до оповідання.
8. Чого, на твою думку, навчає цей твір? Запиши.

Дякую за співпрацю, будьте здорові!

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
justfrog44Arch
19.04.2022 04:29

Объяснение:

В "Крыжовник"Иван Иваныч Чимша-Гималайский выступает в роли рассказчика, повествующего о своем брате Николае Ивановиче, мечтой которого стало приобретение усадьбы и крыжовника в саду.

Его можно считать резонером, выражающим близкие автору мысли.

Иван Иванович удивляется духовной узости своего брата, несмотря на любовь к нему, потому что, по его мнению, "уходить из города, от борьбы, от житейского шума, уходить и прятаться у себя в усадьбе- это не жизнь, это эгоизм, лень, это своего рода монашество, но монашество без подвига. Человеку нужно не три аршина земли, не усадьба, а весь земной шар, вся природа, где на он мог бы проявить все свойства и особенности своего свободного духа".

И. И. считает, что сытость и праздность «развивают в русском человеке самомнение, самое наглое» , и видит это на собственном брате, добившемся наконец исполнения своей мечты.

В уста героя Чехов вкладывает слова, ставшие афоризмом: "Надо, чтобы за дверью каждого довольного, счастливого человека стоял кто-нибудь с молоточком и постоянно напоминал бы стуком, что есть несчастные, что, как бы он ни был счастлив, жизнь рано или поздно покажет ему свои когти, стрясется беда-болезнь, бедность, потери, и его никто не увидит и не услышит, как теперь он не видит и не слышит других".

Он сокрушается, что немолод и уже не годится для борьбы: "Я только скорблю душевно, раздражаюсь, досадую, по ночам у меня горит голова от наплыва этих мыслей, и я не могу спать. С улыбкой, как будто лично для себя, он призывает более молодого помещика Алехина делать добро.

0,0(0 оценок)
Ответ:
катя4762
19.04.2022 04:29

ответ:Крыжовник"Иван Иваныч Чимша-Гималайский выступает в роли рассказчика, повествующего о своем брате Николае Ивановиче, мечтой которого стало приобретение усадьбы и крыжовника в саду.

Его можно считать резонером, выражающим близкие автору мысли.

Иван Иванович удивляется духовной узости своего брата, несмотря на любовь к нему, потому что, по его мнению, "уходить из города, от борьбы, от житейского шума, уходить и прятаться у себя в усадьбе- это не жизнь, это эгоизм, лень, это своего рода монашество, но монашество без подвига. Человеку нужно не три аршина земли, не усадьба, а весь земной шар, вся природа, где на он мог бы проявить все свойства и особенности своего свободного духа".

И. И. считает, что сытость и праздность «развивают в русском человеке самомнение, самое наглое» , и видит это на собственном брате, добившемся наконец исполнения своей мечты.

В уста героя Чехов вкладывает слова, ставшие афоризмом: "Надо, чтобы за дверью каждого довольного, счастливого человека стоял кто-нибудь с молоточком и постоянно напоминал бы стуком, что есть несчастные, что, как бы он ни был счастлив, жизнь рано или поздно покажет ему свои когти, стрясется беда-болезнь, бедность, потери, и его никто не увидит и не услышит, как теперь он не видит и не слышит других".

Он сокрушается, что немолод и уже не годится для борьбы: "Я только скорблю душевно, раздражаюсь, досадую, по ночам у меня горит голова от наплыва этих мыслей, и я не могу спать. С улыбкой, как будто лично для себя, он призывает более молодого помещика Алехина делать добро.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота