Ване Солнцеву посчастливилось остаться в живых. И у нас есть с вами возможность написать либо письмо, либо поздравительную открытку , но с поправкой, что сейчас это ветеран Великой Отечественной войны Иван Иванович Солнцев. В своем письме выразите свои чувства от прочитанной повести, поделитесь с пожилым человеком своими переживаниями , которые вы испытывали во время чтения произведения, задайте главному герою во которые вас интересуют. Не забудьте про цитаты. Объем работы- 1 лист., , Те, кто будут писать поздравительную открытку, найдите теплые слова- поздравления и пожелания.​

Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є ій персональний комп'ютер, найчастіше підключений до мережі інтернет. із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп'ютером — мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв'язатися з потрібною людиною.  новий час змінює свідомість, прискорюються процеси ізації. проте кожне наукове відкриття, кожна технічна новація призводить до наслідків печальних. особливо коли ультрасучасна технологія стає заручником недобрих людських намірів або просто потрапляє до рук неуків, бездарностей, , невідповідальних людей.  наприклад, наприкінці xx ст. в україні "мирний" атом став причиною радіаційного забруднення великої території родючої землі, тяжких захворювань та смертей людей. наслідки чорнобильської катастрофи остаточно не зникнуть із поколінням її очевидців, а будуть проявлятися у вигляді генетичних мутацій та погіршення стану здоров'я онуків тих, хто вважав пожежу на атомній станції не таким уже й великим лихом та свято вірив у всемогутність радянського уряду.  у середині xx ст. над японськими містами хіросімою та нагасакі було проведено жахливий за своїми наслідками експеримент. кожна людська смерть — це страшна трагедія. ці дві події пов'язані між собою багато чим, хоча схематично цей зв'язок можна зобразити так: наукове відкриття — людське страждання і смерть.  постає одвічне питання: хто винен? безперечно, винні ті, хто ухвалив рішення та здійснив атомне бомбардування, ті, хто своєчасно не зреагував на пожежу в атомному реакторі. але найбільша провина і відповідальність лежить на тих, хто "подарував" людству можливість користуватися тим самим атомом.  талановитий науковець завжди дивиться на світ не так, як інші: він здатен побачити невидимі іншим закономірності, маніпулювати найрізноманітнішою інформацією, проводити досліди, експерименти. результатом цієї діяльності є відкриття, які, у свою чергу, можуть принести людству користь або шкоду.  проблема відповідальності вчених за свої наукові відкриття своєрідно розкривається у п'єсі б. брехта "життя галілея".

Рассказ И.А.Бунина "Подснежник" вроде не отличается особым развитием сюжета. К мальчику-гимназисту приезжает из деревни отец, и мальчик все дни проводит вместе с ним. Незатейливый сюжет. Так чем же интересно нам это произведение? А интересно оно именно тем, как автор дает описание всего, что встречается в этом рассказе. Тетя Варя - милая, чувствительная. Номера - грязные и угарные. А какое прекрасное описание отца дает нам автор : "человек большой и крaснолицый, курчaвый и седеющий, сильный и моложaвый. Он ходит в длинных сaпогaх и в ромaновском полушубке, очень теплом и очень вонючем, густо пaхнущем овчиной и мятой." Так и представляешь себе этакого простого русского мужика.Завораживает описание и Саши " этa шинель, этот кaртуз, эти веточки идут к нему, к небесно-голубым, ясным глaзкaм, к его чистому, нежному личику, к новизне и свежести всего его существa, его млaденчески-простодушного дыхaния, его доверчивого, внимaтельного взглядa, еще тaк недaвно рaскрывшегося нa мир божий, и непорочного звукa голосa" Воображение рисует милого мальчика, ангелочка, полную противоположность отцу-мужику.Жизнь в чужом доме для мальчика - грусть и одиночество. Приезд отца - счастье и праздник. И, несмотря на то, что дни с отцом одинаковые и ничем не примечательные, Саша счастлив.А как интересно автор показал постояльцев двора. "Сколько их кругом, этих мужиков, извозчиков, толстых купцов, худых бaрышников! Сколько крaсных, рaспaренных едой, водкой и духотой лиц, потных лбов, лохмaтых голов, густых бород, чуек, aрмяков, полушубков, тулупов, громaдных сaпог и тaющих вaленок, рaзводящих под тaбуретaми целые лужи" Как видим, художественная идея этого рассказа - донести до читателя ту атмосферу, которая царила в то время в городах и деревнях России. И именно благодаря таким красивым. красноречивым описаниям мы четко смогли представить себе, как жили простые люди той поры