Війна – це наше минуле, яке не можна забувати. Мені подобається військова проза. Ця література допомагає в уяві опинитися на полі воєнних дій і відчути те, що відбувалося вже майже століття тому. Моя улюблена книга – роман Бориса Васильєва «У списках не значився». У ній немає докладного опису військових подій, але зате своєю щирістю вона викликає найсильніші емоції.
У центрі уваги – Микола Плужников. Це молода людина, лейтенант, який приїхав на військову службу в Брест. Настає 22 червня 1941 року, починається Велика Вітчизняна війна. Микола героїчно обороняв фортецю, вів разом з іншими загонами постійні перестрілки з ворогом.
ответ:В «Путешествии Голубой стрелы» мы видим судьбы многих бедных детей Италии, родители которых не в состоянии «заказать» рождественской фее подарки для своих ребятишек. В стране лжецов, куда попадает мальчик Джельсомино, закон о всеобщем вранье исходит от властителя, бывшего пирата Джа-комона, который любит произносить «громовые речи с балконов». Уже одна эта деталь безошибочно указывает, что Родари намекает на Муссолини с его лживой демагогией, выворачивавшей наизнанку моральные понятия и общественные явления. Метафора «называть черное белым» становится в повести Родари основой сказочного переосмысления действительности. А громкий голос самого Джельсомино, разрушающий стены тюрем,— это голос народной правды. Любопытно, что в этой сказке Родари есть явная перекличка с «Тремя толстяками» Ю. Олеши.
Объяснение:
