Тип Солов'я-розбійника, напевно, пов'язаний з бродячими племенами, що здійснювали спустошливі набіги на Русь. Те, як він описується в билині, схвалює даний здогад: «свище лиходій по-солов'їному, кричить напівзвірячому, і від посвисту солов'їно та від клац тваринного трава-мураха пожухла вся, блакитні квіточки обсипаються, чорні ліси до землі хиляться, а люд як мертвий лежать! » У даних словах ніби відчувається мертве дихання степового Суховія, гуркіт ворожих полчищ, що наближаються.
Ілля Муромець здійснює власні подвиги не через заслуги, а через русів та російського народу; і в даному він знаходить себе і своє блаженство. Тому-то, опинившись на перехресті 3-х доріг, він і не рухається в ту сторону, де чекає надбання — він рухається в ту сторону, де загрожує крах. Але Іллі Муромцю»смерть в поєдинку не писана". Не свобода князя і його бояр, а прихильність до рідної землі рухає діями богатиря: «повернув жеребця старий козак Ілля Муромець і відправився в стольний Київ-град пахнути службу ратну, боротися з ворогами, стояти за Русь величаву та за російський народ! "Наприклад завершується" оповідь»про "могутнього богатиря Іллю Муромця". Правильніше, він, наприклад і не завершується, і в країні легенд атлет Ілля завжди бореться зі злом, вираженим в різних обличчях, як і велика кількість прославлених воїнів, героїв легенд і сказань всіх народів світу.
Объяснение:
Так же мне не особо понравилось мертвые души
Объяснение:
Проблема в том, как написан текст. Очень сложная у Гоголя размер написания текста, слишком много всего, за всем трудно уследить. Допустим можно написать бархатные красила, а он пишет это были те самые бархатные кресла, которые когда то были в моде, но сейчас они уже устарели, но всеравно они стоят у него дома, ведь он лишь пытался выглядеть богатым, но на все денег не хватит. Типо так написан весь текст, скачала нормально но примерно к середине уже такая манера написания надоедает
