1) Україна протягом століть була закута в кайдани інших держав, довгий час боролася за право на власну історію і державність , та протягом віків не мала навіть власних кордонів на картах. Головною проблемою стало те , шо і люди забули про те , чиїми нащадками вони є та і взагалі чим вони відрізняються від іншої сірої маси людства. Під суровим панським нагаєм і ярмом майже кожен з наших пращурів втратив поняття власного "я". І ця хвороба забуття особистості ударе ще не одне покоління і не раз болісно прогримить.
Саме цю проблему описує в своєму оповіданні "Білий кінь Шептало" Володимир Дрозд. Задо чарівної магії алегорій , автор в образі головного героя твору втілив сутність кожного з нас. Адже , зізнаймося чесно , кожному легше "вписатися" в стандарти сучасного світу , ніж стати самими собою і щось змінити в цьому житті. Усі ми звикли жалітися на несправедливого начальника , але чомусь не можемо піддти з роботи , безліч підлітків скаржаться на низькі оцінки від вчителів , але не хочуть розбиратися в предметі , бо цей предмет не користується популярністю в його товаришів.
Варто пам'ятати , що не суспільство керує нашими думками , а ми самі , кожному легше "пливти за течією" , але , вчені стверджують , що людина стає щасливішою , коли за власного бажання виходе з зони комфорту і створює щось нове.
Не варто боятися здатися не модним , чі дивним. Особисто я боюся прожити сіре одноманітне життя і не мати яскравих спогадів.
Книга С. П. Алексеева посвящена главным событиям Великой Отечественной войны. Начинается она с рассказов о сражениях на подступах к Москве. Вторая и третья части посвящены событиям под Сталинградом и на Курской дуге. В четвертой части мы узнаем о героях Севастополя. В пятой – о подвиге блокадного Ленинграда. И заканчивается книга рассказами о штурме Берлина и победой нашей армии.
В этой книге все герои – главные. И генералы, и простые солдаты. И те кто –на передовой, и те, кто в тылу.
В рассказах описаны подвиги летчиков, танкистов, пехотинцев, моряков, связистов, казаков, партизан, а так же обычных граждан. Таких, как героиня рассказа «Дом». Эта женщина тоже совершает подвиг, отдавая свой жилище на постройку моста для переправы. Каждый из них внес свой вклад в общее дело победы.
В книге автор рассказывает не только о крупных сражениях (например, под Прохоровкой), но и о боях за улицу и даже дом (как в рассказе «Редут Таракуль»).
Рассказы написаны очень простым и понятным языком. Их легко и интересно читать.
Автор учит нас гордиться своими дедами и прадедами, своим народом, своей историей. Воспитывает в нас чувство патриотизма.
Я очень люблю эту книгу. Часто перечитываю. И каждый раз не перестаю восхищаться мужеством и стойкостью нашего народа. Поражаюсь, как в условиях постоянной опасности люди не теряли чувства юмора. А в трудных и почти безвыходных ситуациях проявляли военную хитрость и чудеса находчивости.
Я испытываю уважение к людям, которые совершали героические подвиги, и при этом оставались скромными. Они не считали себя героями, они защищали свой дом, свою семью, свою Родину. Нашу Родину! Я бесконечно им благодарен за это!
