У комедії втілені такі правила класицизму:
1. єдність місця (дія відбувається в будинку пана Журдена);
2. єдність часу (дія обмежується однією добою);
3. негативні персонажі протиставляються позитивним;
4. викриваються соціальні та людські вади: паразитизм аристократії (образ Доранта) та марнославство буржуазії (образ Журдена).
Але Мольєр не тільки дотримується правил класицизму, а й порушує їх:
1. драматург протиставив комедію трагедії, яка вважалася провідним жанром класицизму. Тим самим, порушивши суворі жанрові межі, він довів, що комедія за силою актуальності може стати в один ряд із високим жанром — трагедією;
2. у комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєр порушує єдність дії: крім сюжетної лінії закоханого пана Журдена, в комедії розгортаються ще три лінії — Люсіль та Клеонта, маркізи та графа, слуг Ніколь та Ков’єля;
3. негативний герой (пан Журден) наділений позитивними рисами.
Му́ми-тролли (швед. Mumintroll) — центральные персонажи серии книг финской шведскоязычной писательницы Туве Янссон. Книги были первоначально изданы на шведском языке, а затем переведены на десятки других языков, включая русский.
Миниатюрные существа, внешне похожие на таинственных маленьких зверей, ожившие игрушки или фигурки на детских рисунках. Имеют белые и округлые тела с большими мордами, из-за которых напоминают игрушечных бегемотов[1]. В далёком жили за печами в домах людей, подобно скандинавским троллям, потомками которых они являются, и домовым; со временем, когда паровое отопление почти вытеснило печное, им пришлось искать себе другие пристанища.
В книгах Туве Янссон повествуется об одной семье муми-троллей — Муми-семействе. Эта беззаботная и предприимчивая семья живёт в своём доме в Муми-долине (Мумидол), хотя в определённые периоды они жили в маяке и театре.