У столичних богемних колах Оскара Вайльда проголошують «принцом естетизму», оскільки він підкреслено демонстрував своє прагнення до всього Прекрасного, протиставляючи його вульгарній і грубій дійсності. Ідеалом юнак вважав добу античності і Відродження, які подарували людству неперевершені витвори мистецтва.
