Іван Мазепа був людиною емоційної, пристрасної вдачі. Він мав ряд талантів та достоїнств: грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю.
Широко відомі поетичні спроби гетьмана, зокрема його «Дума», пісня про чайку-небогу, псалм і ряд інших поезій. Шедевром інтимного епістолярія є листи гетьмана до Мотрі — дочки Генерального судді Василя Кочубея.
Славнозвісна «Дума» гетьмана Мазепи «Всі покою щиро прагнуть…» є дуже важливою пам'яткою української національно-політичної думки XVII—XVIII сторіччя. У своєму вірші, Мазепа майстерно зобразив всю величність своєї політичної ідеології. Більш того, вірш «Дума» є цінним документальним зображенням становища України кінця XVII століття.
