Оповіданням у детективних творах Конан Дойла є

как-то раз я и моя семья Поехали на пикник мы нашли небольшую обочину и начали раскладывать свою еду а мама постелила нам покрывало наш папа пошёл за хворостом Я искала маленький ветки и насаживаем на них маршмеллоу Моя мама пошла в лес за ягодами на нашем маленьком столе было много вкусностей было и маршмеллоу как шашлычки у нас была костер у нас было много разных ягод это как малина смородина и много чего другого во мне очень сильно понравился наш Пикник на обочине Я очень сильно рада то что мои родители повезли меня на этот Пикник я ещё очень долго вспоминала про этот Пикник и рассказывал своим друзьям из школы Многие из них мне завидовали Ну что ж я очень сильно рада и всем пока

Объяснение:

Я надеюсь то что тебе понравилось моё произведение Ну да ты можешь подкорректировать известно своему вкусу

Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків. Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів. Тухольці пускають загарбників у долину села, і перекривають вихід. Монголи безуспішно пробують прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом відродиться вона, і настануть щасливі часи її відродження. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.