Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити. Мені подобається, як наші учителі викладають уроки, та я вніс би в навчальний процес, а також в організацію роботи школярів деякі зміни.
Було б дуже добре, якби в майбутньому у кожного учня в школі був свій комп'ютер, на якому він міг би виконувати завдання вчителя, а вчитель за своїм комп“ютером перевіряв би роботу учнів. Це дозволяло би всім краще оволодіти комп'ютерною наукою, що дуже важливо в наш час, а в майбутньому буде ще важливішим. Крім того, в цьому випадку кожний учень міг би працювати індивідуально і виконувати стільки вправ на урок, скільки дозволяють його здібності та старанність. На мій погляд, такий підхід є більш продуктивним.
Мені хотілося б, щоб у нашій школі були різні спортивні секції, у яких учні могли б займатися замість уроків фізичного виховання. І було б добре, якби ці заняття були щодня. Можливо, тоді школярі були справді фізично загартовані. Ще я мрію проте, щоб в нашій школі був басейн, в якому всі могли б поплавати після уроків.
В школі майбутнього, сподіваюсь, не буде проблем з обладнанням фізичного і хімічного кабінетів і нестачі реактивів, що дозволить проводити цікаві досліди.
Я вірю, що в майбутньому школа стане місцем, де школярі будуть не тільки вчитися, а зможуть і відпочити, краще розвинути свої здібності, підготуватися майбутнього життя.
Объяснение:
Война - страшное слово.
Война.. .Как много говорит это слово. Война - страдание матерей, сотни
погибших солдат, сотни сирот и семей без отцов, жуткие воспоминания людей. Да
и нам, не видевшим войны, не до смеха.
Солдаты служили честно, без корысти. Они защищали отечество, родных и
близких. Жестоко фашисты относились к русским людям, солдатам. Я смотрела
снимки музея "Памяти погибших". В этом путеводителе фотография камеры пыток,
а на стене этой жуткой комнаты надпись: "Оставь надежду всяк сюда входящий".
Эти страшные строки меня испугали, они как угроза. Жутко становится на душе.
Какое горе испытывали люди, когда в дом приходила похоронка. И все же такие
семьи надеялись на то, что мужья и дети вернутся домой.
Страшно при мысли, что война может начаться. Ведь она не может длиться вечно.
Нельзя воевать беспрерывно. Надо думать и о детях, и о матерях, и обо всех
людях прежде, чем начать войну. Мне нравится фраза : "Люди, давайте жить
дружно! "
