Горацій народився 8 грудня 65 р. до н. е. у Венузії (суч. Веноза) в області Апулія на півдні Італії. Батько, про якого сам поет згадував із захватом і преклонінням (про матір він не згадує), був вільновідпущеником. Ремеслом помічника розпорядника аукціонів він заробив на невеликий маєток. Бажаючи, щоб здібний юнак дістав гарну освіту, батько привіз Горація до Риму і довірив його виховання відомому граматику і наставнику Орбілію Пупіллу. Сам батько взяв на себе роль «педагога», тобто людини, яка супроводжує дитину до школи (зазвичай цей обов'язок покладався на раба).
У 20 років Горацій вирушив до Афін, щоб завершити свою освіту. У 44 до н. е. Марк Юній Брут, один із заколотників, що вбили Цезаря, також прибув до Афін нібито для занять філософією, насправді ж — щоб завербувати серед молодих римлян, які навчалися у Греції, офіцерів своєї майбутньої армії. Коли Марк Антоній і Октавіан відкрили проти «визволителів» воєнні дії, Горацій встав на бік Брута. У 22 роки він одержав чин військового трибуна і супроводжував Брута в Малу Азію. Але переконаним республіканцем Горацій не був; після фатальної для Брута битви при Філіппах (42 до н. е.), він повернувся до Риму, де його маєток був вже конфіскований на користь демобілізованих ветеранів. По загальній амністії Горацію вдалося отримати посаду переписувача-скарбника.
Прочитав притчу о царе Соломоне, рассудившем двух матерей можно понять суть материнства. Две матери спорили о родстве, настаивая, что ребенок принадлежит каждой из них. Каждая боролась за обладание своим будущим. Но Соломон был мудр и рассудил иначе. Его, на первый взгляд, жестокое решение позволило всем присутствующим распознать истинную мать ребенка. Он повелел разрубить младенца и раздать поровну каждой. Но ребенок - не вещь, которую можно разделить пополам. Ради ребенка настоящая мать готова была отречься от себя, лишь бы он был жив. Это настоящая материнская любовь. Весь смысл ее в том, чтобы стать благодатной почвой, на которой взойдет новое поколение, продолжится жизнь.
