Чаще всего под литературой понимают художественную литературу, то есть литературу как вид искусства. Однако это понимание, сложившееся в эпоху романтизма, не следует прямо применять к культуре отдалённых от сегодняшнего дня эпох. Древние научные трактаты и религиозно-мифологические сочинения — такие, например, как «Теогония» Гесиода или «О природе вещей» Лукреция — с точки зрения современников не противопоставлялись, например, эпическим поэмам («Илиаде» Гомера или «Энеиде» Вергилия) как нехудожественная литература художественной.
Объяснение:
норм?
Одна людина, переживаючи якесь сильне почуття (радості, смутку, гніву тощо), під час праці або відпочинку складала текст пісні разом з мелодією. Складена нею пісня передавалася усно від одних людей до інших. При цьому до неї вносилися різні зміни: менш вдалі слова змінювалися влучнішими, одні епізоди викладалися більш детально, інші - опускалися. Удосконалювалася й мелодія. Пісня ставала змістовнішою, поетичнішою, мелодійнішою. У різних місцевостях одна й та ж пісня перероблялася неоднаково, а тому виникали її варіанти (видозміни). Майже кожна пісня має кілька варіантів. Чим більше народ любить якусь пісню, тим численніші її варіанти.
