Любов – це найважливіше у житті людини почуття, без якого наше існування становиться пустим та втрачається його сенс. Лобов, це почуття, яке не залишив без уваги ні один письменник або поет. Це дуже просто пояснюється, бо любов супроводжує нас с самого народження до кінця днів своїх. Це й любов до матері, і любов до жінки або чоловіка, а також це любов до свого народу і своєї Батьківщини. Крім того, це почуття, яке більш інших почуттів прагне висловлення, спонукає людей до самовираження і надихає їх на творчість та подвиги.
Українська література у цьому відношенні не є винятком і здебільшого правдиво відображує кохання. Це досягається тим, що в основу сюжетів творів українських письменників і поетів про кохання покладено саме життя. Досить пригадати уроки української літератури і класичні твори, які ми вивчали на цих уроках. Перед очима одразу постають улюблені персонажі, цікаві твори і автори цих творів, жоден х яких не оминув теми кохання. Просто це почуття неможливо оминути ні в літературі, ні в мистецтві, ні в реальному житті.
Хз, наверно так.Я недавно выучил украинский. А так я русский!
Объяснение:
его жизнь мало чем отличалась от жизни золотой молодежи того времени. Еще во младенчестве он был зачислен в Семеновский гвардейский полк: ребенок рос, а вместе с ним рос его чин. Когда отец Гринева наконец понимает, что обучение наследника в родном доме приносит мало пользы, он решает отправить его набираться жизненного опыта. Отец отправляет Петра не в Петербург (что было бы ожидаемо), а на отдаленную приграничную заставу.
В такие забытые богом места обычно ссылали офицеров (как в случае с Швабриным, которого отправили туда за участие в дуэли).
__
По пути в Белогорск Гринев и его верный слуга Савельич попали в ужасную метель и встретили незнакомца. На прощание Петр подарил незнакомцу заячий тулуп. Этот щедрый поступок будет иметь важные последствия во всей последующей истории.
