с во по литературе. Вспомните, какими предстает волк в русских народных сказках. Чем отличается изображение этого зверя в рассказе Сетона - Томпсона "Лобо

Объяснение:

1. Антуан народився у Ліоні. Після смерті батька його родина переїхала до замку комуни Сен-Моріс-де-Реман в департаменті Ен, а шість місяців на рік проводила на квартирі віконтесі Тріко на площі Белькур в Ліоні або в замку комуни Ла-Моль в департаменті Вар у батьків Марі. Так тривало до літа 1909 року, коли родина Сент-Екзюпері разом з Антуаном переїхала в Ле-Ман, в будинок № 21 по вулиці Кло-Марго

2. Антуан де Сент-Екзюпері написав повість-казку "Маленький принц" у 1938 році, коли мешкав у Нью-Йорку, тому уперше "Маленький принц" побачив світ англійською мовою

3. Леонові Верту, письменнику, кращому другу Антуана

4. Капелюх, хоча там був намальований удав, який з'їв слона

5. Король любив правити, хоча на його планетці не було жодної людини

6. Лис

7. Він вважав їх дуже дивними

8.  В основі твору лежить прийом діалогу і подорожі центральних персонажів - оповідача і Маленького принца. У казці розкриті дві сюжетні лінії - це історія льотчика-оповідача, і безпосередньо пов'язана з ним тема реальності «дорослих» людей, і історія життя Маленького принца.

Время - самый строгий и справедливый судья. Оно вынесло свой вердикт произведениям А. П. Чехова. Думаю, что новое столетие и, но всей вероятности, многие столетия не внесут в этот вердикт каких-либо изменений. Напротив, подтвердят: Чехов нужен человечеству.
Чем же интересен Чехов не только русскому читателю и зрителю?
Чехов - мастер лапидарной прозы. На малой площади он мог вместить так много, что редко кому даже из великих писателей это удавалось.
У Чехова нет больших, многостраничных, эпических полотен. Да и вся его жизнь по нынешним меркам непродолжительна. Но за эту короткую жизнь он успел сказать так много и емко, что в сказанное им будут вчитываться новые и новые поколения.
Вопросы о человеческом счастье, о смысле жизни всегда волновали великих писателей, Чехов всем своим творчеством показал, что он был в неустанном поиске в ответах на эти вечные вопросы.

Его сомневающиеся и думающие герои заставляют и меня думать. Читая рассказы Антона Павловича Чехова, я чувствую, что ненавижу мещанство, ханжество и косность, верю в человека, в его прекрасное будущее, когда наша Родина будет цветущим садом.