Объяснение:
Наприкінці ХІХ ст. письменники активно шукали шляхів оновлення літератури. Реалізм і натуралізм вже не задовольняли митців, які намагалися здійснити прорив зі світу буденного у світ Краси та Гармонії, де панує вічна Істина. Письменники мріяли про такі твори, які відображували б не об’єктивні предмети і життя людей, а духовне буття, що на їхню думку, має особливе значення. Ці прагнення знайшли втілення у теорії й практиці однієї з літературних течій модернізму – символізму, який виник і найяскравіше розвинувся у французькій поезії, справивши величезний вплив на всю світову літературу. Рубіж XX ст. в історії західноєвропейської літератури позначений потужним підйомом драматичного мистецтва. Драматургію цього періоду сучасники назвали «новою драмою», підкреслюючи радикальний характер змін, що стались у ній. «Нова драма» виникла в атмосфері культу науки, викликаного надзвичайно бурхливим розвитком природознавства, філософії й психології, і, відкриваючи для себе нові сфери життя, всотала у себе дух всемогутнього й всепроникаючого наукового аналізу. Біля джерел нової драми стояли Ібсен, Б’єрнсон, Стріндберг, Золя, Гауптман, Шоу, Гамсун, Метерлінк й інші видатні письменники, кожен з яких вніс неповторний вклад у її розвиток. В історико-літературній перспективі «нова драма», що послужила корінній перебудові драматургії XIX ст., ознаменувала собою початок драматургії століття XX. Основна тенденція «нової драми» - у її прагненні до достовірного зображення, правдивому показу внутрішнього світу, соціальних і побутових особливостей життя персонажів і навколишнього середовища. Точний колорит місця й часу дії - її характерна риса й важлива умова сценічного втілення. Таких принципів і дотримувався Ібсен у своїй драмі «Ляльковий дім». П’єса стала найяскравішим зразком «нової драми». П’єса є актуальною і по сьогоднішній день, адже в ній піднімаються важливі проблеми людини, сімʼї та суспільства в цілому.
1. садко, бедный гусляр, оскорбленный тем, что его перестали звать для игры на богатых пирах, идет играть на ильмень-озеро. эту игру подслушивает водяной царь и награждает его за нее: он его учит, как выловить в ильмень-озере рыбку золотые перья и как побиться об заклад с новгородскими купцами, что он поймает такую рыбку. он вылавливает рыбку, выигрывает заклад — лавки с товарами — и становится богатым купцом. 2. разбогатев, садко вторично бьется об заклад с новгородскими купцами: он берется скупить все новгородские товары. это ему в некоторых вариантах удается, но в большинстве случаев он терпит неудачу. в обоих случаях у него оказывается огромное количество товаров. 3. с накупленными товарами садко отправляется в море торговать. морской царь останавливает его корабли и требует его к себе. на морском дне садко потешает морского царя своей игрой на гуслях. морской царь пляшет. чтобы наградить садко за игру, он предлагает ему выбрать невесту. садко выбирает девушку-чернавушку, засыпает и, проснувшись, видит себя на берегу волхова. сюда же приплывают его корабли.
