ответ:
моя родина – это россия, самое большое по своим территориям государство на всей нашей планете, это страна, которая имеет многовековую , самая сильная держава в мире. не любить россию нельзя!
родина – это место, где я родился и учусь. это мой родной дом, дворик, школа, мои родители, мои соседи.
во дворе моего дома растут березы, березы. эти деревья распространены на территории нашего государства. нашу страну невозможно представить без берез, а березу без россии.
моя страна богата бескрайними просторами лесов, степей, морей, гор. на территории россии обитает большое разнообразие зверей, птиц и рыбы. моя родина богата нефтью, газом, золотом, углем и другими полезными ископаемыми.
огромной ценностью нашей страны являются люди, которые здесь живут. россия – это многонациональная страна, и каждый человек в ней отличается гостеприимностью, способностью протянуть руку в трудную минуту даже незнакомцу.
я горжусь своим народом, который победил фашистов в годы великой отечественной войны. это были действительно храбрые люди, которые ценой своего здоровья и жизни свергли фашистское иго.
я люблю нашу кухню. это бабушкины пирожки, котлетки, супчики и пельмешки. нет ничего вкуснее этих блюд. превосходно отдыхать летом на даче в кругу свей семьи, близких и друзей. здесь моим самым любимым блюдом является шашлык на костре. этот вкус и запах шашлыка на природе я люблю, как никто другой в моей стране.
моя страна богата талантливыми людьми, и я люблю ее за это. люблю сказки пушкина, люблю картины репина, айвазовского, люблю музыку глинки и чайковского, люблю талантливых актеров – табакова, алферову, абдулова.
в нашей стране практически развиты все виды спорта. я горжусь спортсменами нашего государства, которые завоевывают золотые медали на олимпийских играх, на чемпионатах мира и европы, параолимпийских международных соревнованиях. когда звучит гимн моей страны, меня всегда переполняет чувство гордости за себя, за свою страну, за наших чемпионов.
я горжусь алексеем юрьевичем гагариным. ведь это первый человек, который полетел в космос. россия внесла огромный вклад в развитие космических технологий.
а еще я люблю россию за чувство юмора, только в нашей стране так могут смеяться над собой, над своими проблемами и относиться к жизни с позитивом.
я люблю и горжусь своей родиной, я патриот, другой родины быть для меня не может.
П'єса "Синій птах" написана у період, коли М. Метерлінк від символістського "театру смерті" прийшов до іншого бачення світу — романтичного. І увесь сенс п'єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич.
Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, вирушають з волі феї у подорож на пошуки Синього птаха, що має дати здоров'я і щастя. Що ж змушує їх іти на пошуки, хоча вони й не знають точно, куди йти? Фея Бірюліна зуміла розбудити в них і доброту, і прагнення пізнати світ. Адже їм треба обов'язково навчитися бачити те, що "не на виду". І тоді виявляється, що увесь світ навколо, всі предмети мають свою душу, своє ставлення до людей, як і тварини й дерева. Відтак діти вирушають на пошуки не самі, а в колі друзів і недругів. Так само, як завжди простує життям кожна людина. їхня подорож лежить Країною Спогадів і Палацом Ночі, Садами Блаженств і Царством Майбутнього. Діти дізнаються, що за померлих слід молитися, бо "молитися — значить згадувати". Таїнство смерті таке ж величне, як і таїнство народження. І над усім цим старий Час, якого неможливо вмовити пустити когось на Землю раніше чи пізніше. І кожен несе з собою якесь діяння — добре чи зле. Саме в цьому й полягає сенс його народження — принести щось світові. Де не були діти, скрізь вони бачили птахів, що здавалися синіми, але жоден не став тим Синім Птахом. І тільки коли діти знову повернулися додому, найбільш схожою виявилася горлиця, що належала Тільтілю. Та й сама подорож не випадково завершується у тій самій хижці лісника, звідки вони вирушили. Тільки тепер вона здається іншою, кращою, бо іншими повернулися діти.
Значить головне — це готовність вирушити у похід за істиною, бажання змін, прагнення ідеалу. Саме в цьому, на думку Метерлінка, і полягає сенс буття — зрозуміти, навіщо ти прийшов у світ, який смисл у тому, що ти живеш, що життя — вічне.
