Відповідь:
Всіх чиновників у ревізорі об’єднує непомірна пристрасть до наживання, при цьому – не важливо, чогось: грошей, влади, незаслуженого поваги. Це незначні частини «маленьких подяк», таких маленьких, що про них не варто говорити. Тяга російського суспільства до традиційних цінностей породжувало ситуацію, коли саме традицією відкуповувалися від совісті. Давня як світ хабарництво саме ставало світом, закони якого повинні бути непорушними. В такому світі легко обдурити і бути обдуреним, у світлі чого чесність здається образливою. Чиновництво в «Ревізорі» виглядає гротескно ще й тому, що нісенітниця їх життя сповнене «претензією» і праведного гніву: нічого і нікому воно не прощає нешанобливого ставлення до себе, яке повинно бути у кожного російського громадянина чи не внутрикровным.
Пояснення:
