Міо від часу зустрічі з батьком постійно відчував його любов та тепло. Коли, в опікунів, він боявся навіть такої простої для нас речі як сміятися, то в Країні Далекій тато сказав дивні, на думку хлопчика, слова: " Смійся на здоров'я. Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю слухати, як сміється в садку мій син". І тоді вперше Міо збагнув, що можна не моятися свого тата-короля: хоч би що він не зробив, той буде дивитися ласкавими очима.
Объяснение:
