Казка "Гидке каченя" Ганса Крістіана Андерсена доволі повчальна - вона вчить людей не судити людей за "обкладинку". Коли головний герой казки, як його всі називали - "потворне, гидке" каченя з'явилось на світ, усі його страшилися, не хотіли приймати, адже він був зовнішністью не такий як вони...не такий, як усі...
Врешті-решт від нього всі відвернулися, і він вирішив втекти, що, власне, і зробив. Пройшов деякий час, і "гидке каченя" перетворилося на прекрасного лебедя.
Чому варто прочитати цю казку?
В ній є дуже широка мораль, яку не всі бачать: якщо людина зовні негарна, "потворна", це не означає що в неї недобра душа, так само гарна зовнішність не показник красивої душі. Зовнішність неважлива, адже якщо у людини гидка душа, ніяка краса зовні цього не врятує.
1.Снегурочка – дочь Деда Мороза и Весны-Красны, но живет у Бобылей, называя себя сиротою. У Купавы есть отец Мураш. Обе девушки хороши собой, но Снегурочка обладает особым очарованием, оно, как магнит, притягивает женихов. У девушек разные характеры, что легко объясняется условиями жизни.
2.Мизгирь полюбил красавицу Купаву,уже объявлена их , но увидев Снегурочку,без ума влюбляется в нее и отказывается от Купавы. ... Одним словом не состоялась из-за внезапной влюбленности Мизгиря в Снегурочку и его отказа Купаве.