Объяснение:
Александр Гриневский родился 11 (23) августа 1880 года в городе Слободском Вятской губернии. Отец — Стефан Евзибиевич (Степан Евсеевич) Гриневский (польск. Stefan Hryniewski,1843—1914), польский шляхтич[комм. 1] из Дисненского уезда Виленской губернии Российской империи. Не окончив Витебскую гимназию (учился в ней с 1858 года), за участие в январском восстании 1863 года был в 20-летнем возрасте бе сослан в Колывань Томской губернии. Позже ему было разрешено переехать в Вятскую губернию, куда он и прибыл в 1868 году[11]. В России его называли «Степан Евсеевич». В 1873 году женился на 16-летней русской медсестре Анне Степановне Лепковой (1857—1895)[12]. Первые 7 лет детей у них не было, Александр стал первенцем, позднее у него появились брат Борис и две сестры, Антонина и Екатерина[13].
відповідь:
автор неодноразово використовує анафору, повторюючи рядки віршів. цей прийом є відчути присутність приспіву, надати ще більшої виразності певним поетичним рядкам. римованість дозволяє легко запам'ятати не тільки вірш, а і його мелодійне звучання. порівняння та синоніми роблять слова проникливими та душевними:
і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
і засмучені очі хороші твої.
звісно, не тільки побудова та художні засоби прославили ці пісні. поезія малишка дуже змістовна, як віковічна українська народна пісня. вона про «вічні» та «широкомасштабні» теми: про рідну матір, материнську любов, порадницю в житті школяра - вчительку, отчий поріг, щирі почуття, життєві обереги. саме в піснях, які співає народ, закладена невмирущість поезії автора.
