твiр нiч перед боэм за iдеей,можно на русском,НЕ С ИНТЕРНЕТА!​

Головний герой казки дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку хухи-моховинки, кинув сокирою, щоб убити хуху, та тільки поранив їй ніжку. але після того як хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне. фантастичні істоти в казці — хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та хо, зокрема хо-суковик, лісовик добро і зло в казці «хуха-моховинка»   носії добра в казці — хухи та хо. носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло моховинки, а потім зробив її кривою на все життя. та василь королів-старий розриває коло зла. коли дідові потрібна була , хуха-моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот. у казці «хуха-моховинка» королева-старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина. опис зовнішності хухи-моховинки хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лісова істота.вона м’яка на дотик,вкрита довгою зеленою вовною,має голі мордочку і лапки.хуха маленька як кошенятко.вона вірна й товариська,якщо у якоїсь тваринки лихо — завжди .ще вона дуже працьовита. «як і всі інші хухи, моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають хухи. моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою». «була вона й сама пухка, як мох. мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата». чого вчить казка»хуха-моховинка»? казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. слід пам’ятати слова з біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. і тоді добро повернеться.

Более полувека назад, в 1941 году, на нашу страну напали фашистские войска. Весь народ поднялся тогда на защиту Родины! Подвиг людей, защитивших нас, их потомков, никогда не будет забыт!

Как можно забыть пролитую ради нашей свободы и счастья кровь? Как забыть подвиг солдата Александра Матросова, закрывшего своей грудью амбразуру вражеского пулемётного дзота, или подвиг лётчика Николая Гастелло, направившего свой горящий самолёт на скопление фашистских машин и танков? А так ли уж мал подвиг миллионов пехотинцев, месивших грязь бездорожья, выбивших врага с территории нашей страны и задавивших гадину в её чреве — в Берлине? Их ежедневный военный труд так же достоин восхищения и преклонения, как и отдельные, героические, подвиги, о которых написаны книги и сняты фильмы!

Защищали Родину не только на фронте, но и в тылу. Без миллионов и миллионов женщин, подростков, специалистов, работавших в тылу на военных заводах, на полях, на текстильных фабриках, не состоялась бы наша Победа! Поэтому уже давно эти люди приравнены к полноправным участникам Великой Отечественной войны.

Внесли свой вклад в дело освобождения Родины от иноземных захватчиков и военные медики миллионы жизней, вернувшие в строй многие тысячи воинов.

Дело освобождения Родины было всенародным, поэтому, когда мы говорим: «Они защищали Родину», мы должны иметь в виду всё военное поколение, всех людей, живших в то время, — воевавших и трудившихся в тылу. Вечная им память и вечная им слава! А наша задача заключается в том, чтобы не забывать никогда самим и передать нашу память о войне и тех, кто защитил страну, нашим потомкам.