маленький принц! сейчас у нас весна, солнечные дни. я не знаю, бывает ли на твоей планете весна, но я тебя уверяю, что это хорошее время года. самый первый праздник весны- 8 марта. и я хочу поздравить с ним твою розу. за весной будет лето, у нас есть речка оредеж и летом, когда жарко, я часто купаюсь. у нас на планете есть страны, где тоже есть вулканы, но они большие. я их не видела, но много читала о них. я бы хотела увидеться с тобой. тебе я часто представляю таким же, как ты и был, с развевающимся шарфом на шее и с золотыми волосами. я еще хочу спросить: как поживает твой барашек? закрываешь ли ты колпаком на ночь свою розу? ты не забываешь выпалывать баобабы? если честно, то я бы оставила одно детство. тогда он бы развивалось на ветру и шорох листьев напоминал бы о нашей планете. когда я смотрю на звезды, то слышу, как ты смеешься и мне тоже становится весело. у меня тоже есть свои две подруги. они мне в трудные минуты.
Аліса в країні чудес” історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив кататися човном у товаристві дочок декана свого коледжу. Серед трьох дівчат була десятирічна Аліса. Вона звернулася до професора з проханням розповісти казку. І Доджсон тут-таки вигадав історію про те, як сама Аліса нібито потрапила до підземної країни, де з нею трапилося чимало незвичайного. Повернувшись додому, Доджсон занотував у блокноті основний сюжет казки. А вже за три роки видав її під назвою «Аліса в Країні Див», підписавши псевдонімом Льюїс Керролл. Перша рукописна книжка, подарована Кєрроллом Алісі Ліддел мала назву «Пригоди Аліси під землею». Автор наклеїв на обкладинку світлину семирічної Аліси Лідделл, підкреслиючи вік своєї літературної героїні. У казці Алісі 7 років. Через 6 років Керролл написав продовження пригод головної героїні цього твору – «Аліса в Задзеркаллі», де юна героїня перетворилася на справжню королеву. Себе письменник зобразив у вигляді Білого Лицаря, який розповідає Алісі про неймовірні винаходи. А на прощання озирнутися й помахати йому рукою .
Объяснение:
