Внук. Дед, а можно послушать сказку?
Позволь!
Сказочник. Что же, расскажу.
Жил на свете Король.
Дочь имел - яснооку Джоан.
Красота ее неподвластна словам!
Только вот, как ведется,
ниточка счастья то вьется, то рвется.
Умерла у них Королева-мама.
Год в скорби Оженюся! -
решил мудрый Король. И в покои
Другая жена вошла с дочерью.
Юную принцессу все звали Николь.
Дочкой признал ее сам Король!
Внук. Мачеха тоже полюбила Джоан?
Сказочник (качая головой).
Бросила взгляд - и тесно бровям
стало на хмурім лице ее.
Началась потасовка в семье.
Только Джоан и Николь, две сестры,
рады жизни, языков привлекательной игре.
Делят заботы и печаль - до конца.
(Гладит по голове Внука и вздыхает).
Будет печальной сказка эта.
Я підтверджую дане висловлювання. Це дійсно так, що без благородства та доброти всі старання й надії не мають сенсу. Якщо ми хочемо, щоб наші дії були успішними, ми повинні бути готові урятувати кого-небудь.
Коли ми допомагаємо іншим, ми робимо світ кращим місцем. Ми підтримуємо інших, коли вони потребують до , і це може бути дуже важливо для них. Якщо ми не готові до , то наші надії на іння будуть марними.
Також, коли ми допомагаємо іншим, ми стаємо кращими людьми. Ми навчаємося бути більш добрими, більш співчутливими і більш розуміючими. Це допомагає нам розвиватися як люди і стати кращими версіями себе.
Отже, якщо ми хочемо сподіватися на іння, ми повинні бути готові до іншим. Ми повинні бути благородними і добрими, щоб наші дії були успішними. Це до зробити світ кращим місцем і зробить нас кращими людьми.
Объяснение:
