Составить игру по рассказу Игорь Робинзона С.Чёрный

Сказка Андерсена " Соловей" достойна восхищений. Она необычна и очень правдива. В ней говориться о том, насколько живое бесценно.
Китайский император захотел увидеть и услышать птичку, о которой было много сказок и легенд, но никто никогда её не видел - это был соловей. Желание императора было исполнено: соловья нашли и он прилетел во дворец к императору. Эта была маленькая птичка с невзрачной окраской. Но как она пела... Император был очарован. Он посадил соловья в золотую клетку, лишил птичку свободы и заставлял её петь. Однажды императору передали подарок: искусно сделанного соловья, украшенным бриллиантами. Его заводили и он пел. Император заставлял петь живого соловья вместе с искусственным. Он хотел понять кто из этих птиц лучше. Придворные хором говорили: искусственный! Кончилось тем, что однажды живой соловей вырвался на свободу и улетел. А через год искусственный сломался. Петь стало некому пять лет. Император смертельно заболел. За ним пришла Смерть. Императору стало страшно, он хотел услышать музыку. И вдруг, прилетел живой соловей, запел и прогнал Смерть. На утро император был здоров.
Из своего рассуждения я делаю вывод, что настоящий соловей лучше. Он- живой, у него есть душа, чувства, разум, в отличие от искусственного. Пусть настоящий соловей имеет серую, невзрачную окраску. Зато насколько у него красив и бесценен голос. Искусственный же кроме своего механизма и бриллиантов не имеет ничего.

Объяснение:

Берман завжди хотів намалювати шедевр. Коли Сью , яка допомага хворій подрузі вирішила- Джонсі потрібно жити, вона звернулася за до до Бермана . Коли Берман взнав що Джонсі дума коли впаде останній листок - вона помре, він сказав що до Сью та зробе все можливе для того щоб Джонсі жила . Тієїж ночі вони помітили що останній листок плюща впав . На наступний день Джонсі прокинулась та подивилася у вікно - там був останній листок плюща. Наступного дня лікар костатував : "небезпека минула. Ви перемогли". Тоді Сью вирішила розповісти все Джонсі: "містер Берман помер сьогодні у лікарні від запалення легень. Він хворів усього два дні . Вранці першого дня швейцар знайшов нещасного старого на підлозі в його кімнаті . Він був непритомний . Черевики і весь його одяг - промокли наскрізь , і були холодними мов лід . Ніхто не міг зрозуміти , куди він виходив такої жахливої ночі . Потім знайшли ліхтар , який ще горів , драбину , зсунуту з місця , кілька покинутих пензлів і палітру з жовтою і зеленою фарбою. Поглянь у вікно , люба , на останній листок плюща. Тебе не дивувало , що він не тремтіть і не ворушиться на вітрі ? Так, мила, це і є шедевр Бермана- він написав її тієї ж ночі , коли злитів останній листок. На мою думку мрія старого Бермана здійснилася тому що він пожертвував своїм життям й намалював свій шедевр завдяки котрому вижила Джонсі.