Як часто в житті так буває: спочатку ми зробимо, а потім міркуємо, чи правильно це було. Так само вчинила й героїня п'єси Генріка Ібсена "Ляльковий дім". Чи не здається нам, читачам, безглуздим її вчинок: вісім років прожити разом із чоловіком, урятувати його в тяжкий час, а тоді, коли вже є домівка, малі діти, щастя, втекти? На перший погляд так, але кожен повинен поставити перед собою одне-єдине запитання, коли прочитає цю книгу: "А чи таким не вірним був цей крок? Що штовхнуло героїню на це?"
Здавалося б, вона має все, про що лише можна мріяти: діти, коханий чаловік, домівка, гроші (хоча й мало, але вистачає)... Проте я вважаю, що цей шлюб ще на самому початку був приречений на розлучення. Згадаємо, як Торвальд забороняє їсти улюблене печиво своїй дружині, мотивуючи це тим, що вона зіпсує свої прекрасні зуби. Чи стала би так робити людина, яка по-справжньому кохає? Мені здається, ні! А ялика у затишному домі Нори? Вона самотньо стоїть у кутку, забута всіми, майже не прикрашена. Я вважаю, що це образ-символ самої хозяйки: вона так само почувала себе поруч із чоловіком. Він - велика людина, він завжди повинен бути "на висоті", а хто вона? Лише його додаток у житті...
Таким чином, Нора й Торвальд розлучилися не через фальшивий вексель, як може подумати неуважний читач та сторонній глядач, а через моральний розлад у сім'ї: на Нору наче тиснуть всі ті умови життя, які створює їй чоловік: те не можна, сюди не ходи, грошей багато не витрачай, це не іж... Вона справді стала для нього іграшкою, його "лялькою-дружиною", як у батька була його "лялькою-донькою".
Петя Зубов учится в 3-ем классе. Он не любит учиться он любит откладывать дела в долгий ящик. Четверть за четвертью он обещает догнать в учебе своих сверстников, но снова лень берет свое. Однажды утром в школе он узнает, что стал стареньким дедушкой. Он очень расстраивается и бежит, куда глаза глядят. А глядят они в лес, который расположен возле их города. Ведь даже мать родная Петю уже не узнает. С таким настроем Петя находит небольшой домик в лесу, где и ложится отдохнуть в сене, так как хозяева по каким-то причинам отсутствуют. Проснувшись, он видит, что хозяева все-таки вернулись. Их четверо: две девочки и двое мальчишек, они сидят за столом и что-то считают на счетах. Пете ночные посетители кажутся необычными, они выглядят совсем детьми, но ведут себя, как пенсионеры и называют друг друга почему-то по имени и отчеству. И тут Пете Зубову открывается страшная тайна. Оказывается, это не школьники, а настоящие злые волшебники, и это именно они сделали его старым. Они крадут время у детей, которые тратят его понапрасну. Помимо главного героя, они состарили еще троих школьников. Но не все так печально. Петя подслушал, что у него еще есть один-единственный шанс вернуть свое детство. Для этого он должен найти остальных жертв волшебства и привести их в дом к злодеям, чтобы повернуть стрелки часиков-ходиков обратно на 77 кругов. Одно условие – это необходимо сделать в полночь, а если опоздать, то процесс будет безвозвратным. К счастью, каким-то образом Петеньке удается все задуманное: он находит школьников, которых тоже превратили в старичков, приводит их в избу и поворачивает стрелки. Самое удивительное, что впервые в жизни школьники пришли без опозданий. Могут, когда хотят. Справедливость торжествует: дети снова дети, а злые волшебники исчезают!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
