pennycat
01.02.2020 13:17

Твір " У степу" стисло переказати.
З першої хвилини шевченко відчував себе в солдатському строю. усе його єство протестувало проти цього насильства, безглуздого фізичного виснажування. цей внутрішній опір підсвідомо надавав його рухам незграбності.муштра тривала добрих дві години. потім було навчання. шевченкові дали рушницю, навчили розбирати й збирати її. після цього –знову муштра. по тому довелося задихатися від смороду в розпеченій сонцем казармі. махорковий дим їв горло й очі. боліла голова, нестерпно нили натруджені ноги. в душі бився розпач від свідомості того, що він приречений на фізичні муки й духовне отупіння. спливав день за днем, і кожен з них був точним повторенням минулого. і ось прийшла неділя. як завжди, вранці розбудив його барабан. як завжди, вивели солдатів на перевірку. після сніданку їх повели до церкви, а потім усі розійшлися хто куди. шевченко обігнув церкву й пішов курною вулицею, заваленою сміттям. пройшов повз будинок священика й чепурні офіцерські будиночки. далі пішли дерев’яні, потемнілі від часу хати уральських козаків. ще далі –жалюгідні подоби людського житла, непобілені, обмазані глиною. їхні низенькі пласкі дахи були на рівні людського зросту, а вікна біля самої землі.вийшовши нарешті з орська, шевченко крутим берегом збіг до уралу. він пішов уздовж ріки і йшов довго-довго, заглиблений у свої невеселі думи. річка крутим звивом повернула убік, а кобзар все йшов і йшов. врешті-решт він зупинився і повів навкруги очима. неосяжний степ замкнув навколо нього свою круглу пласку чашу, вкриту блакитною півкулею неба. тихо й порожньо було тут, ані птахів, ані тушканчика, ані цікавого ховрашка. один! один! не існує гіршої муки для митця, ніж бути позбавленим змоги
у розпачі впав він обличчям у траву і розридався. розпач наче танув у сльозах і відступав од душі. поступовозамість одчаю душа його сповнювалась рішучістю. шевченко звівся на ноги. погляд його став твердим. розмашним кроком рушив він цілиною, підминаючи шпичасті будяки й сіруватий полин. у казармі було майже порожньо. шевченко відчинив свою шафу, взяв кілька схованих там аркушів паперу, пішов у степ, за вали. там, на березі тихої орі, порослої густим очеретом, зшив він собі малесеньку книжечку й записав до неї свій перший невільницький вірш.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
12345678298
19.04.2020 10:22

Произведение Тургенева "Перпелка" показывает жизнь мальчика в охотничьей семье.

Главный герой это парень возрастом 12 лет. Он первый раз, вместе с отцом, пошел с ружьем на охоту. Когда они сидели в засаде, собака вспугнула перепёлку. Она была ранена и собака её поймала и принесла охотникам уже мертвую. Отец рассказал, что у неё были птенцы и она притворилась раненой чтобы отвести охотников от гнезда. Мальчику стало жалко её деток и он решил её похоронить, а сверху поставил крестик. Потому что он не знал, что над животными крестики нельзя ставить. Они животные, а не люди, и крестики им не нужны. А ночью ему снились кошмары. На утро, он решил, что кровь и охота ему не нравится.

Мне кажется этот мальчик слабохарактерным. Этому мальчику больше нравится цветочки с сестрой рвать, а не охотится. А вот если бы ему было голодно, то он бы изменил свое отношение к охоте.

В рассказе Тургенева мне понравилась собака по кличе Трезор. Это старенькая, но хорошая, добрая собака которая умеет становится в стойку и знает разные команды. Мне показалось, что ей нравится охотится.

Автор описывает природу, предметы бытовой жизни сельских охотников, повадки животных. Из описания я узнал (а) новые слова: "ягдаш"-это такая охотничья сумка куда складывают дичь, и "драхва"-это такая птица похожая на индюка.

Рассказ мне не понравился. Я бы так не поступил (а).

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Ученица950
03.01.2020 08:54

Многие люди пытаются подходить под какие то свои идеалы, те что находятся в их голове в виде каких то стереотипов. Почти во всех произведениях, фильмах и пьесах, главным героем оказывается тот человек чей взгляд и приоритеты на эту жизнь очень строгие, и за рамки которых ни в коем случае он не выйдет. Давая клятву он, не смотря ни на какие препятствия и даже смерть, сдержит свое обещание. Такова героя и называют человеком слова.

К сожалению в настоящее время людей держащих свои обещания осталось совсем немного. Ведь у людей поменялись взгляды на все, их психология уже не в состояние отличить добро от зла. Ведь на данный момент люди не сдержавшие своего слова обычно утешают себя многочисленными оправданиями, которые как они думаю являются наиболее правильными.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота