Перше вбивство відбулося із заздрощів. Каїн позаздрив, що Авеля Бог оцінив вище за нього гаємо той же гріх: егоїстичне бажання будь-яким шляхом наблизитися до Творця, навіть шляхом вбивства. Біблійна легенда породила велику кількість легенд, трагедій, романів, а також живописні і скульптурні художні твори. Вони були зайняті розробкою мотивів поведінки Каїна, пов’язували легенду про Каїна зі скорботою людини, вперше задумуючись над проблемами смерті і безсмертя, добра і зла, свободи волі, всеблагості і всемогутності Бога. Злочин Каїна вони поєднували з болем людини, який вперше зневажив покірних і слухняних, обурився проти слабкої природи людини, „раба Божого”. В залежності від того, що стимулювало розробку цієї біблійної легенди, її інтерпретації видвигали різні основні мотиви в поведінці і характері Каїна і давали різні значення образа Каїна і його жертви. Легенда про Каїна виникла на ґрунті двох соціально-промислових формацій – землеробської і скотарської. Біблія відносить цю легенду до перших днів існування світу. Але виникла вона, треба думати, в період, коли євреї ще не посіли на землі і займалися скотарством. Скотарське плем’я легендою про Каїна і Авеля мотивувало віру в те, що Бог надає перевагу скотарю ніж землеробу і що землероб – початок всіх бід і зла, джерело гріха і Божого гніву. В Біблії немає ніяких доказів на винність Каїна перед Богом. Вина його полягає в тому, що він надав перевагу землеробству ніж скотарству. Як вже згадували, легенда ця виникла на ґрунті боротьби двох економічних укладів в період їх протиставлення існуванню та обставина, що Каїн і Авель зображені братами, представляє собою політичний прийом, підсилюючий антитезу. Кара означала засудження Каїна на вічне блукання. Каїн – землероб бажав некочуючого життя, він противився частому переходу скотаря з місця на місце. Легенді про Каїна і Авеля було приділено багато уваги в світовій літературі. Спочатку в середньовічних містеріях, але це були тільки сцени біблійного тексту. Але з деяким часом цей текст був розвинений і туди увійшли інтермедії. Пізніше з’явилися драми і поеми про Каїна і Авеля. Ці твори були присвячені факту братовбивства і прославлення Авеля. Навіть назви деяких із них були пов’язані з іменами Авеля і Каїна. „Історія Каїна і Авеля знайшла своє відображення й у світовій літературі, й у вітчизняній класиці. Це поема Джорджа Байрона „Каїн”, поема Івана Франка „Смерть Каїна”; про обох братів писав Шарль Бодлер („Каїн”). В багатьох творах українських класиків світової літератури, в сучасних нам письменників згадуються обидва брати, але переважно – це Каїн, перший вбивця на землі”[1, 30]. Ще до цього ряду можна додати С.Гесснера „Смерть Авеля” і В.Шекспіра „Гамлет”, в якому автор звертається до традиційного образу Каїна, І.Котляревського „Енеїда”, де знаходимо порівняння Енея з Каїном; також знаходимо цей образ в творах П.Воронька, І.Драча, Лесі Українки, М.Старицького, О.Забужко, В.Простопчука, П.Куліша та ін. Зображували також Каїна і Авеля художники зі світовою славою: Дітріх, Корреджіо, Тиціан, Тінторетто, Рубенс, Рембрандт та ін. В світовій літературі „Авель (ім’я багатозначне; головніші з них такі: пастух, син, подух, пара, туман, туманний, сумовитий, сумний) хвилевий або тимчасовий. Сучасна наука відкриває погляд, що ім’я Авель походить від слова „марнота”, „нікчемність” або „порожність”)... Він був богобійний, праведний та на противагу Каїнові являє собою зразок богомольця-поклонника, який був до вподоби Господові „[2, 12]. Каїн тлумачиться як (набутий, надбаний). За свій гріх убивства Каїн був приречений на вічні муки. Тому легендарно-міфологічний матеріал дозволяє зосередити увагу на дослідженні людського світу у всіх його різноманітних виявах і станах, маючи узагальнений сенс і значення, будучи своєрідним концентратом загально-культурної пам’яті, він забезпечує відбиття основних ідей і проблем епохи, до якої він належить, і головне, органічно входить до системи художньо-філософського мислення подальших епох розвитку людства. І саме завжди особливий інтерес до біблійного сюжетно-образного матеріалу гається в переломні періоди життя суспільства. На порозі ХХ сторіччя виникають нові літературні версії традиційного матеріалу.
Жил в Ледовитом океане то ли Рыба, то ли Кит, в общем, добрый Рыба-Кит. Жил хорошо, плавал на просторе, отдыхал на льдинах, смотрел представления морских котиков. На льдинах котикам было скучно и холодно, и они устраивали цирковые представления. Рыба-Кит любил веселые игры с мячом, и часто, используя фонтан воды, выигрывал у котиков в ледяной футбол. А еще, ему нравилось плавать наперегонки с белыми медведями и касатками. Он всегда очень радовался этим заплывам.
Однажды налетела снежная буря и вынесла на льдину корабль. На корабле путешествовала восточная принцесса, и он был совершенно не подготовлен к плаванью в условиях крайнего Севера. Моряки пытались освободить корабль от ледяного плена, но их усилия были бесполезными. Красавица-принцесса замерзала в своей каюте, а капитан был мрачнее тучи, он понимал что участь корабля решена, как и команды.
Рыба-Кит впервые видел людей. Он держался на расстоянии, неизвестность обычно пугает. Вдруг на палубу вышла восточная принцесса - такой красоты от этого странного сооружения Рыба-Кит не ожидал. Он был сражен неведомым до этой поры чувством и решил прекрасное создание, чего бы это не стоило.
Рыба-Кит подплыл к кораблю, чем вызвал недоумение и страх. Люди никогда не видели ничего подобного. Ломая льдины Рыба-Кит стал прокладывать дорогу сквозь ледяную мглу. Капитан ходил в море давно, и видел разные чудеса, но с таким столкнулся впервые. Он велел поднять паруса и следовать за незнакомым существом, его интуиция подсказывала, что все будет хорошо. И действительно, спустя время ветер выбрал правильное направление и корабль двинулся по дороге, которую проложил Рыба-Кит.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
