1.художественные особенности былин-это изобилие тропов.постоянные эпитеты "красна девица","добрый молодец",троекратные повторы,как в сказках,сочные метафоры и образные сравнения.всё это делает язык былин неповторимым,сказочным, своеобразным и особенным.
2.героический эпос напоминает сказку, но в отличие от нее в эпосе присутствуют не вымышленные, а настоящие герои (илья-муромец, садко и
3. древней руси, да и вообще искусство, оставило потомкам непревзойденные образцы нравственности, беззаветной преданности, великого служения своему отечеству. начиная с древнейших времен, с произведений устного народного творчества, народ утверждал нравственные идеалы, внушал заветы своим детям. былины и сказки создавались народом на протяжении многих веков. по этим произведениям мы с раннего детства составляем себе представление об истинном герое, создаем образец для подражания.
4.повесть учит семейной ценности .что они должны поддерживать , заботиться друг о друге и доверять
5.прежде всего, произведения имеют ценность. по настоящее время сохранились немногие древние рукописи, но они современным читателям понять, какие были обычаи,традиции, нравы, типы, взгляды,вкусы людей того времени, также узнать, какие события происходили в древности. в также нередко описываются и поучительные случаи, которые обучают, поучают и учат людей чему то светлому, хорошему. и ученые также в составляют хронологию событий и оценку эпохи времен древней руси. кроме того - наше национальное достояние. менталитет и культура нашего народа исходят корнями из древности. именно мы, современные читатели , должны донести весь смысл, да и вообще саму , дальше, из поколения в поколения.
Казка Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» стала своєрідним заповітом мудрої людини своїм сучасникам та майбутнім поколінням, які живуть на цій зовсім неідеальній планеті. Та й чи казка цей твір? Достатньо пригадати пустелю, де льотчик після аварії зустрів Маленького принца. Відомо, що у екстремальній ситуації перед людиною пролітають картини усього її життя. Звичайно ж, пригадується не тільки все хороше, а й ті випадки, коли людина виявила непорядність, нечесність, боягузтво. Людина прозріває і усвідомлює те, що не звертала уваги на важливі речі, те, що недооцінювала.
Мабуть, саме в образі Маленького принца до героя казки прийшли часи його дитинства, прийшла його незаплямована, чиста совість. Саме маленький хлопчик з іншої планети допоміг йому уважніше і гостріше подивитися на своє життя, подивитися на місце, яке він займав, і все оцінити по-новому. Саме завдяки Маленькому принцу льотчик повернувся до своїх товаришів зовсім іншою людиною: він зрозумів, як треба відноситися до дружби, що треба обходити стороною і що треба цінувати. Як це не дивно, але Маленький принц навчив дорослу людину ЖИТИ.
Перебування героя у пустелі, довгі розмірковування удалині від суєти, яка зазвичай поглинає наші душі і наше життя, часи, проведені на самоті, спілкування з Маленьким принцом наблизили льотчика до розуміння сенсу свого існування. Але пустеля у казці була ще й символом самотності людини, символом, який доводить, що з людьми теж може бути одиноко.
Сумна і при тому чарівна притча розкриває важливі філософські і моральні проблеми. Автор робить це за до витончених афоризмів, які добре відомі і допомагають багатьом з нас у житті: «Очі не бачать. Треба шукати серцем», «Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, ти насправді мудрий», «Ми у відповіді за тих, кого приручили».
Казка А. Сент-Екзюпері примушує нас по-іншому дивитися на навколишній світ, на людей навколо нас. А Маленьким принцом на нашій планеті є кожен з малюків, який з’являється на цей світ таким саме зацікавленим, як і дитина з іншої планети. Щодо героя казки, то він не тільки допоміг дорослій людині зрозуміти, заради чого треба жити і що цінувати в житті найбільше, а й сам зрозумів ці істини: будь-хто з нас повинен жити не заради себе, а заради тих, хто нам найдорожчий. Ми повинні відповідати за тих, хто знаходиться поруч з нами і за тих, кому ми небайдужі. У кожного з нас є свої турботи, але кожен з нас повинен усвідомлювати свій обов’язок не тільки перед рідними людьми, а й перед оточуючими, переду суспільством і Батьківщиною.
