ответ:Поема одночасно описує події історичного характеру, які дійсно мали місце бути, але разом з тим і переосмислює, і дає деяке продовження того, що дійсно відбувалося в історії. У відповідності до змісту поеми, на території сучасної Іспанії йшла війна між франками і арабами. Франки вже практично повністю звільнили європейська державу від арабських загарбників, для повного звільнення залишилося взяти лише кілька міст, одним з яких було місто під назвою Сарагоса. Але взяти цей населений пункт було дуже непросто, тому французи розробили спеціальний план. На жаль, в їх рядах опинився зрадник, який був повинен відправитися до арабів, але в останній момент підстроїв все так, що замість нього це зробити був повинен Роланд. Роланд в свою чергу був не тільки вмілим воїном, але надзвичайно відповідальною людиною, для якої такі визначення, як честь, доблесть, гідність, повага до традицій не були простим звуком. Саме з цієї причини Роланд відмовився від більшої частини війська, яка залишилася для охорони короля, взяв меншу частину і відправився на бій. На жаль для нього, зрадник у складі франків зміг обдурити короля. У результаті цього низького вчинку Роланд загинув, що доповнило його образ і навіть зробило цей образ трагічним. Образ Роланда протиставляється образу Ганелона, який був зрадником і продався ворогові франків. Саме через цей безчесного вчинок Роланд і загинув. Але навіть перед своєю смертю героїчний вояка не втратив свого обличчя – він залишився таким же відповідальним і намагався попередити короля франків про те, що його військо зазнає розгромної поразки
Объяснение:
Весь текст — это обращение Даниила Заточника к князю его о милости.
Главное, на что предполагает опираться в жизни Даниил, — это собственный ум. «Одежда у меня скудная, а разума много». Даниил просит князя избавить его от нищеты и горя, защитить «страхом грозы твоей». Автор противопоставляет ум и богатство, указывая в основном на богатых вельмож и бояр.
С одной стороны, многое в тексте восходит к народным шуткам, прибауткам, пословицам. С другой стороны, Даниил часто ссылается на Священное писание, цитирует его. Рассуждая о своей жизни, Даниил как бы проигрывает отдельные ситуации: что можно сделать, чтобы избавиться от нужды, а не украсть ли мне, а не пойти ли в монастырь, а не жениться ли по расчету на богатой невесте… Ни один из путей не годится для Даниила, над всем он смеется. Наиболее выразительно рассуждение о том, почему не надо жениться. Здесь автор следует средневековой традиции описания «злых жен» (поскольку женщина изначально являла собой «сосуд греха», то образ «злой жены» был очень популярен в древнерусской книжности). «Жена злообразная подобна ссадине: здесь свербит, здесь болит». Заканчивает Даниил свое «Моление» самоуничижительной формулой, которая в контексте всего произведения приобретает и реальный смысл: «Может, скажешь, князь: солгал, как пес, так ведь доброго пса князья и бояре любят».
