Падчерица. Кто такая падчерица?Так называют неродную дочь. В сказках она обычно, добрая и милая, например "Белоснежка и семь гномов".
В этой сказке нам показана сама падчерица-Белоснежка и её злобная мачеха, которая всеми силами пыталась её убить. Когда Белоснежка убежала, она поселилась у гномов. Героиня к ним была добра, так же как и гномы к ней. И когда мачеха её все же отправила, то на пришёл её принц. После этого Белоснежка проснулась, она не злобно отомстила матери, а поступила справедливо, не по отношению к ней, а по своей совести.
И так, мы пришли к выводу, что в народных представления, падчерица - это добрый и справедливый персонаж.
Роман Гарпер Лі «Убити Пересмішника» входить до сотні найкращих романів-детективів усіх часів і вважається класикою американської літератури. У 1999 р. твір визнали найкращим романом ХХ століття, а сама письменниця за клопітку працю була нагороджена чималою кількість відзнак. Ключовою особливістю такого роману є його автобіографічність і реалістичність подій , що глибоко вразили Гарпер Лі, коли вона була ще дитиною. Насамперед мені хотілося б розповісти вам про головних героїв твору , а саме — Джін Луїзу Фінч на прівзвисько Всевидько, від імені якої ведеться оповідь в романі та про її сім'ю. Джін Луїза—це допитлива 6-ти річна дівчинка, яка , не зважаючи на свій вік , мислить дуже розсудливо. Вона живе в вигаданому містечку Мейкомб штату Алабама разом зі своїм старшим братом Джемом та їхнім батьком Аттікусом—літнім адвокатом. Про Аттікуса можна сказати, що він порядна людина й виховує своїх дітей за таким же принципом, навчаючи їх долати життєві труднощі і завжди ставати на бік правди. Для багатьох Аттікус став втіленням мужньої особистості, яка не боїться відповідальності і готова за рахунок своїх моральних переконань взяти на себе справу, знаючи заздалегідь, що не переможе. Було надзвичайно цікаво читати про повсякденне життя Фінчів , іхні розваги, дитячі обіцянки Діла одружитися на Джін , та крім цього , існує ще одна сюжетна лінія, яка пов’язана із справою негра Тома Робінсона і яка плавно підводить нас до усвідомлення проблематики твору : расової нерівності, соціальної несправедливості, суперечливих протиріч, втрати ілюзій . Білі думали, що мають право засудити невинну людину (образ пересмішника) лише через те, що він чорний . Тільки наша трійка друзів : Джем, Діл і Всевидько сприйняли це, як прояв жахливого лицемірства , відбулося перше зіткнення з реальністю, а разом із нею ще один етап дорослішання. Оцінюючи роман вцілому, можу сказати, що він аніскілечки не втратив своєї актуальності адже в сучасному світі нам часто доводиться ігати за несправедливістю і жорстокістю, пригнобленням і підступністю, неприйняттям людини в суспільстві через розбіжності в характері чи в зовнішності і цьому не зможе зарадити навіть найсправедливіший суд. Закриваючи очі на таку сумну нотку, я рекомендую вам прочитати роман «Убити Пересмішника» і я впевнений(на) , що після прочитання кожен сам для себе зробить висновки. Бажаю захопливої подорожі сторінками роману разом з Джін Луїзою та ії невгамовними друзями!
