захар беркут є одним з головних персонажів. навіть повість названа його іменем.
цей шанований громадою чоловік мав поважний вік. було йому дев'яносто років. на своєму довгому життєвому шляху зробив безліч добрих справ, виростив вісім синів.
«високий зростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин» - так про нього дуже точно говорить автор. бо не дивлячись на старість, захар став надійною опорою для односельців. був розумним, справедливим, благородним. радо ділився своїм досвідом і знаннями, «навчав кожного, показував і заохочував». тому односельці рахувалися з його думкою і поважали його, часто зверталися за порадою. старий беркут знався на ліках, не одному допоміг у біді.
захар беркут не тільки шанував та дотримувався народних традицій, спонукав інших не забувати своє коріння. тому в годину небезпеки нарівні зі всіма боронить свій край від ворогів.
автор симпатизує своєму герою. приділяє багато уваги опису зовнішнього вигляду, рис характеру. описує дуже детально, як нікого іншого. зі захопленням розповідає читачеві про його добрі вчинки. навіть умираючи, захар беркут не забув про громаду, а залишив мудрі настанови для своїх односельців, бо вірив, що «життя лиш доти має вартість, доки чоловік може іншим».
Характеристика
Объяснение:
Вчителька початкових класів Марсем – жива, рефлексивна, нервова, яскрава, легко спалахує, одного разу розповідає учням про те, що за ними нібито постійно гають ангели, і коли дитина поводиться добре, ангел може полетіти у своїх справах і до комусь ще, а якщо дитина поводиться погано, то ангел змушений сидіти поруч з нею. Марсем таким чином намагається розвинути в дітях якусь надприродну відповідальність за свою поведінку, але на ділі все обертається переживаннями вчительки в дусі «важко бути Богом» і нервовим зривом дівчинки-молодших класів – головної героїні. Накоївши щось по дрібниці, дівчинка переживає: тепер її ангел прикутий до неї, і коли по телевізору розповідають про впавший літаку, вона мало не божеволіє від провини – адже це через її погану поведінку ангел був змушений сидіти поруч з нею. Марсем схиблена на ідеях – іноді на шкоді викладання – їй хочеться бути не просто хорошим учителем, а чимось більшим, буденність її дратує, зводить з розуму, і тому їй необхідні ангели, лицарі, Януш Корчак – культурологічний карнавал, а не процес виховання … Але закінчується все добре, запискою в стилі Кауфман: діти пишуть вчительці, що вона краще за всіх. З одного боку, перед нами учитель, який відкрито заявляє про смішне лицемірство сучасної шкільної системи цінностей, з іншого – про те, що цінує саме в собі, а не в учнях – анти-жертовність.
