стихотворение м.ю.лермонтова «когда волнуется желтеющая нива…»
это стихотворение о природе проникнуто настроением грусти и задумчивости, размышлений и жизни и смерти. тема – желание унять тревогу души, постичь счастье на земле и увидеть в небесах бога.
всё стихотворение – одно сложное предложение, представляющее несколько картин.
душевная гармония возможна, если человек видит гармонию природы, поэтому поэт объединяет картины природы и картины душевного состояния человека. таким образом, природа лермонтова одухотворённая, живая.
для этого поэт использует разные художественно-выразительные средства:
олицетворения – нива волнуется, ландыш кивает головой, слива прячется, ключ играет;
эпитеты – тенью сладостной, румяным вечером, час златой, ландыш серебристый, смутный сон;
краски – желтеющая (нива), малиновая (слива), румяным (вечером), зелёного (листка), золотой (час), серебристый (ландыш).
главный образ стихотворения – образ человека.
1)А
2)Б
3)В
4)А
5)В
6)Б
7)Художник після своєї героїчної історії помер. Але цей останній листок був його шидевром,це не був грандіозний холст,але цей "шидевр" врятував життя дівчині,яка ще може піти на правильну стежку в своєму житті
8)
9)Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, усюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.
10)
11)
12)Новела Акутагави "Павутинка" до мені зрозуміти досить просте правило моралі: щоб жити добре, треба добре ставитися до оточуюючих. Це золоте правило спокон віків було і залишається актуальним для всіх людей, незалежно від їх віросповідання.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс, адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.
Новела до мені зрозуміти, як важливо іноді вміти поставити себе на місце іншої людини, проявити співчутя до її долі, подати руку до
