Для розвитку української літератури Біблія має надзвичайно важливе значення, адже давньоруська рукописна книжна література починається з Остромирового Євангелія, а з Острозької Біблії (1581 р.) та “Апостола” (1574 р.) – розвиток українського друкарства. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних шукань для багатьох митців у різних галузях світової літератури в різні часи, наприклад: Данте ” Божественна комедія “, Д, Мільтон ” Втрачений рай “, “Поверненні в рай”,В українській літературі широка розробка біблійних сюжетів відбувалася у XIX – на початку XX століття. Біблійні мотиви використовували такі українські класики, як Т. Шевченко, П. Куліш, Ю. Федькович, Леся Українка, О. Кобилянська, І. Франко. У своїх творах на тлі художньо переосмисленого біблійного сюжету автори розмірковували про долю українського народу. Початок XX століття в українській літературі характеризується духовним занепадом, який спричинила Жовтнева революція 1917 року. І хоча біблійні мотиви ще зустрічаються у 20-х роках у поезії П. Тичини, М. Рильського, Я. Савченка, М. Філянського та західноукраїнських поетів – Д. Загула, Богдана-Ігоря Антонича, та згодом філософська та духовна тематика в літературі на території Радянської України зовсім згасає. У 30-50-х роках активно розвивають духовну тематику письменники діаспори – Є. Маланюк, Ю. Клен, М. Орест, звучать біблійні мотиви у творах У. Самчука (“Марія”), І. Багряного (“Сад Гетсиманський”),Наприкінці 50-х – на початку 60-х років в Україні почалась “хрущовська відлига”, яка повернула у творчість поетів-шістдесятників духовно-релігійну тематику. Християнські мотиви виразно звучать у творчості М. Руденка, В. Симоненка, О. Бердника, В. Стуса. Сьогодні біблійні мотиви простежуються в поезії І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, у творчості нової плеяди митців – О. Пахльовської, О. Забужко, І. Римарука та ін.
Объяснение:
