mariannabatman
30.03.2022 07:50

Какой же увидел тайгу Васютка

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
lenasimona55
18.08.2020 06:02

Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7-v-obraz-sofiyki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

0,0(0 оценок)
Ответ:
идьме
07.01.2021 14:13
Родина

М. Лермонтов

Люблю отчизну я, но странною любовью!
Не победит её рассудок мой. 
Ни слава, купленная кровью, 
Ни полный гордого доверия покой, 
Ни темной старины заветные преданья 
Не шевелят во мне отрадного мечтанья. 
Но я люблю — за что, не знаю сам — 
Её степей холодное молчанье, 
Её лесов безбрежных колыханье, 
Разливы рек её, подобные морям;
Просёлочным путем люблю скакать в телеге
И, взором медленным пронзая ночи тень,
Встречать по сторонам, вздыхая о ночлеге,
Дрожащие огни печальных деревень. 
Люблю дымок спалённой жнивы,
В степи ночующий обоз
И на холме средь жёлтой нивы 
Чету белеющих берёз, 
С отрадой, многим незнакомой, 
Я вижу полное гумно. 
Избу, покрытую соломой,
С резными ставнями окно; 
И в праздник, вечером росистым,
Смотреть до полночи готов 
На пляску с топаньем и свистом
Под говор пьяных мужичков.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота