«Собаче серце» — сатирико-фантастична повість Михайла Булгакова.Москва, грудень 1924. Видатний хірург професор Пилип Пилипович Преображенський відкрив ефективний метод омолодження. Продовжуючи роботу, він задумав небувалий експеримент — операцію з пересадки собаці людських гіпофіза і яєчок. Для досліду професор обрав бездомного пса Шарика. Результати операції перевершили всі очікування: Шарик поступово почав приймати не лише людську подобу, але також і риси, характерні для донора пересаджених органів, Клима Чугункіна, — п'янство і грубощі.
Історія собаки, що перетворився на людину, швидко стала відома в медичних колах, а потім виявилася надбанням і бульварної преси. Професору Преображенському висловлюють своє захоплення колеги, Шарика демонструють у медичному лекторії, а до будинку професора починають приходити зацікавлені.
Тим часом Шарик потрапляє під вплив комуністичного активіста Швондера, який переконав Шарика, що той — пролетар, який страждає від гноблення буржуазії (в особі професора Преображенського та його асистента доктора Борменталя), і налаштовує його проти професора. Згодом Шариков стає завідуючим відділу очистки Москви від бездомних тварин. Збирається одружитись та жити в квартирі Преображенського. Після доносу на професора його асистент Борменталь не витримує нахабства Шарикова, і через 10 днів у квартирі професора Преображенського знову живе собака. Шарик — безпритульний пес, якого професор Преображенський підібрав на московській вулиці.
Поліграф Поліграфович Шаріков — людина, в якого перетворюється пес після виконаної професором Преображенським операції.
Пилип Пилипович Преображенський — блискучий хірург, «величина світового значення», який проживав в 1920-ті роки в Москві.
Іван Арнольдович Борменталь — молодий доктор, асистент професора Преображенського.
Зінаїда Прокопівна Буніна — дівчина, «соціал-служниця» професора Преображенського.
Дарина Петрівна Іванова — кухарка професора Преображенського.
Федір — швейцар будинку, де проживає професор Преображенський.
Клим Григорович Чугункін — загиблий в бійці злодій-рецидивіст, алкоголік і хуліган, чий гіпофіз і насінні залози використовувалися для пересадки Шарику.
Швондер — голова комітету будинку.
В'яземська — завідуюча культвідділом будинку.
Пеструхін і Жаровкін — товариші по службі Швондера, члени комітету будинку.
Петро Олександрович — нарком охорони здоров'я, пацієнт і хороший знайомий професора Преображенського.
Васнецова — друкарка підвідділу очищення МКХ.
Объяснение:
Произведение вызывает не однозначные эмоции. Но больше всего, все же, преобладает грусть. Грусть из-за несправедливости к главной героине-Марго, которая прилетела с другой планеты пятью годами ранее, до этого жила она в городе Огайо, а прилетела на Венеру, где постоянно барабанит дождь, и лишь однажды, на два часа появляется Солнце, на планете вечных дождей . Всем детям в рассказе по девять лет, и из них никто не помнит как выглядит Солнце, никто, кроме Марго. За это ее практически ненавидят. И вот, именно в этот день, когда Солнце выглядывает на пару часов, жестокие дети запирают Марго в чулане, не давая ей увидеть свет. Это вызывает бурю эмоций: злоба, сострадание, печаль. Ведь, по сути, Марго совершено ни в чем не виновата, она всего лишь хотела увидеть Солнце. А эту возможность отобрали у нее совсем ничего не понимающие дети. Да, два часа это несомненно мало, но этого бы хватило, чтобы вспомнить и стать, не на много, но хоть на чуть-чуть счастливее нашей героине-Марго.
