Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7-v-obraz-sofiyki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
"Герой нашего времени " - один из первых русских психологических романов,поэтому автору важно было показать внутренний мир героя , его характер во всех сложных проявлениях. Главный герой романа Печорин - сложная, многогранная, противоречивая личность. О нем мы узнаем не только из его дневника, но и из уст других героев , поэтому все его поступки вызывают множество мыслей, заставляя задуматься над разными жизненными вопросами . Почему сильная, глубокая натура не может найти своего места в жизни, причиняя боль себе и окружающим? Печорин чувствовал в себе "силы необъятные" , но не смог реализовать себя ни как друг, ни как любовник, ни как гражданин. Человеку всегда нужно двигаться вперед. Печорин всегда остается на одном месте. Он не борец: не борется со своей ленью, со своим равнодушием, со своим высокомерием. Что главное в жизни: образованность или возможность найти свое место в жизни, проницательность или понимать и принимать людей, любить или быть любимым?
К сожалению ,Печорин не смог реализоваться в жизни в полной мере. Но черт возьми, как он привлекателен!
