Стоїть явір над водою,
В воду похилився,
На козака пригодонька:
Козак зажурився.
Не хилися, явороньку,
Ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку,
Ще ж ти молоденький!
Не рад явір хилитися -
Вода корінь миє!
Не рад козак журитися,
Так серденько ниє. *
Ой поїхав з України
Козак молоденький -
Оріхове сіделечко
Ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужину
Та там і загинув,
Свою рідну Україну
Навіки покинув.
Звелів собі насипати
Високу могилу,
Звелів собі посадити
Червону калину.
"Будуть пташки прилітати,
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
З України вісті!"
автор он является охотником он достаточно спокойный и терпеливый не агрессивный.Автор заблудился .Отношение к природе хорошее ведь он не сжигает леса .Мое отношение к нему нейтральное.Мысль о том что охотник заблудился и решил переночевать с мальчиками у костра.Роль произведение в том что это начало как он заблудился и узнал о ребятах.Но вернуться домой не было никакой возможности, особенно в ночную пору; ноги подкашивались подо мной от усталости. Я решился подойти к огонькам и в обществе тех людей это цитата
