Вже закінчується навчальний рік, а я закінчую 5 клас. Якось мене запитали, а яким був твій найулюбленіший урок, я відповів - світова література. На цих уроках я пізнавав багато нового, познайомився із відомими поетами та їхніми творами, що несли велику мудрість.
З творів, що вивчалися, я зрозумів, що не потрібно брехати, а бути чесним. Завжди потрібно вірити у себе, і ніколи не здаватися, бути мужнім. Обов'язково потрібно поважати матінку природу, що турбується про нас. Не варто насміхатися з інших, що слабші за нас, навпаки, потрібно постояти за ник. Коли маєш найкращого друга, не треба зраджувати його чи насміхатися з нього. І найголовніше, ніколи не видавай себе за іншого, а буть таким, як ти є!
Про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. Про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . Але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про Велику Вітчизняну Війну. Я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. Всі вони сповнені сумом і надією. Надією на життя , надією на перемогу. Сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. Тужать за Вітчизною за мирною Вітчизною. Я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і передаючи цю історію своїм нащадкам. Я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
