Спочатку Берман здавався усім художником невдахою. Він усім розказував, що невдовзі намалює свій найбільший шедевр, що зробить його відомим. Але це були лиш слова, і с кожним роком Берман ставав усе біднішим, а шедевр так і не з'явився. Впродовж твору ми саме так його і сприйма'ємо, як художника, що згодом стане повноцінним жебраком. Але у кінці твору ми бачимо, що його слова стали правдою і він нарешті намалював найзначимішу картину у його житті. Це був отой "останній листок", що врятував дівчині життя. Сам Берман пожертвував своїм життям (помер від пневмонії) заради дівчиська, що мріяло мати велике майбутнє
