Почему сатириконы пишут об истории с иронией ?

Проблема чести и бесчестия поднимается в романе Л. Н. Толстого «Война и мир» . Честь и достоинство – главные качества человеческого характера, и тому, кто утратил их, чужды какие-либо высокие стремления и поиски. Проблема нравственного самоусовершенствования личности всегда была одной из важнейших в творчестве Л. Н. Толстого. 

Проблема поиска смысла жизни. Герой романа-эпопеи Пьер Безухов в начале своего пути далек от истины: он восхищается Наполеоном, участвует в пустых развлечениях, легко поддается грубой лести, причиной которой становится его огромное состояние. И как итог — утрата смысла жизни. Лишь пройдя испытание войной и пленом, узнав простых людей (таких, как Платон Каратаев) , Пьер смог по-настоящему понять жизнь и свое место в ней. Он приходит к мысли, что только любовью движется мир и живет человек. 

Одна из философских проблем романа — это вопрос о свободе и необходимости. По-своему и оригинально решает Толстой этот вопрос. Он говорит, что свобода человека, исторического деятеля — кажущаяся, человек свободен лишь в том, чтобы не идти наперекор событиям, не навязывать им свою волю, а просто соответствовать истории, меняться, расти и таким путем влиять на ее ход. Глубока мысль Толстого о том, что человек тем менее свободен, чем ближе он поставлен к власти.

Шлях розвитку єгипетської міфології важко простежити. Єгиптологи намагаються створити обґрунтовані на письмових джерелах (які з'явилися набагато пізніше) гіпотези щодо становлення і розвитку єгипетської міфології.Кожен день сходить сонце, яке приносить тепло і світло на землю, забезпечуючи життєдіяльність людини. Щороку розливається Ніл, відновлюючи родючість землі і сприяючи веденню високопродуктивного землеробства, забезпечуючи стійке зростання та розвиток Єгипетської цивілізації. Таким чином, єгиптяни помітили, що води Нілу (Нун) і сонце (Ра) які є символами життя. Ця тендітна періодичність перебувала під постійною загрозою зриву: надзвичайно низькі розливи Нілу приводили до голоду, а повені знищували сівбу та житла стародавніх єгиптян.Гостинна долина Нілу була оточена суворою пустелею, населеною ворожими народами, з якими єгиптяни періодично воювали і вважали їх нецивілізованими. Принцип Маат включає в себе як правильність і закономірність розвитку всесвіту, так і згуртованість суспільства, і що особливо важливо, відповідальність царя і простого смертного за свої вчинки.Маат втілювала в собі принцип локальної гармонії поєднуючи локальний і вселенський світопорядок,проголошуючи нову урочистість порядку у всесвіті над початковим хаосом — океаном Нуна. Саме ця ідея відновлення з'являється в єгипетській релігійній думці.