Криза ренесансного світогляду. З кінця XVI ст. ідеологію Відродження починає охоплювати глибока криза. її насамперед породила криза віри в людину, в її можливості побудувати життя на засадах справедливості й розуму.
Європу роздирали загарбницькі й релігійні війни та революції, з яких найбільш кривавими були Тридцятилітня війна (1618—1648) та Англійська революція 1648 р. При цьому відбувався процес зміцнення європейських монархій та абсолютизації королівської влади, який ще більше поглиблював кризу гуманізму. Посилився й процес відродження авторитету і влади католицької церкви, який дістав назву контрреформації, тобто світоглядної противаги попередньому, часів Відрод-реформаційному протестантському руху. Контрреформація знаменувала собою часткове повернення до часів середньовіччя, зокрема до його ідеології і світоглядної системи з культом Бога, а не людини.
Нова картина світу. Та саме в XVII ст. починається Новий час: відбувається становлення нової картини світу, яка визначатиме розвиток людства практично до кінця XIX ст. Саме в Новий час остаточно формується історико-культурне поняття «Європа». Саме в XVII ст. зароджується такий важливий феномен, як громадська думка — особливе ідейно-психологічне явище, можливе лише в громадянському суспільстві, що усвідомлює як свій зв'язок з державою, так і відносну незалежність від неї.
Наприкінці XVII ст. в Західній Європі з'являються перші професійні письменники. Атмосфера публічного обговорення проблем суспільного життя і літератури сприяє розквіту публіцистики і періодичних видань. XVII ст. характеризується також і як вік науки. Виникає нова, більш звична для сучасної людини класифікація галузей науки і їх нова ієрархія. Усе це і визначило головний вектор розвитку людської думки XVII й подальших століть розвитку людської цивілізації.
XVII століття як літературна епоха датується приблизно від 90-х років XVI ст. до 80—90-х років XVII ст.
Головними літературними напрямами XVII ст. стали бароко і класицизм, які, кожний по-своєму, віддзеркалили панівні тенденції світовідчуття людини тієї епохи. Митці бароко зображували людину, яка цілком покладалась на ірраціональні сили, наперед визначену долю, душу якої, внаслідок утрати гармонії зі світом, розривали трагічні суперечності буття, непевність і постійні сумніви. Навпаки, у творах представників класицизму світовідчуття людини стає більш певним, цілеспрямованим, сповненим віри у спроможність людського розуму подолати складні перепони долі, збагнути таємниці природи і проблеми суспільства, поліпшити людське єство і навколишній світ.
рассказ ю. п. казакова «тихое утро» о настоящей дружбе и взаимовыручке. он повествует о жизни в сельской местности и о разнице между сельскими и городскими жителями. главные герои рассказа яшка и володя. яшка - типичный деревенский мальчишка, который всегда ходит с босыми ногами и испачканными руками. старые штаны и рубаха - вся его одежда. он по натуре прямолинейный и немного резкий. в деревне его считают лучшим среди мальчишек в рыбацком деле. володя - мальчик из москвы. это типичный городской житель, немного изнеженный и непрактичный. он более мягкий и уступчивый.
володя никогда не бывал на , но мечтал об этом. зная об этом, яшка однажды встал с утра пораньше, пока вся деревня спала, накопал червяков и отправился за володей. сначала володя не хотел вставать так рано, но ради согласился. когда он стал натягивать ботинки, яшка начал над ним издеваться, ведь у них вся деревня босая ходит. володе не нравились эти издевки, но ради он терпел. по дороге они разговорились. говорили, в основном, о и об охоте. омут, в котором они собирались рыбачить, оказался зловеще черным. сельчане говорили, что купаться в нем нельзя, так как затянет.
первую рыбу яшка упустил, но со второго раза поймал леща. володина удочка тоже зашевелилась. пытаясь ее удержать, он потерял равновесие и упал в воду. яшка сначала разозлился, что его друг такой неуклюжий, но, увидев, что володя тонет, не на шутку перепугался. он хотел было бежать в деревню за , но не стал бросать друга одного и сам прыгнул в воду спасать его. с первого раза не удалось вытащить володю, так как тот чуть не утопил его. со второго раза с большим трудом яшка все-таки вытащил друга на берег и в чувство. оба они были здорово напуганы. когда володя пришел в себя, они заплакали, то ли от страха, то ли от радости.
в конце рассказа мальчики поняли, как важны дружба и взаимовыручка. несмотря на все пререкания, они знали, что каждый из них поступил бы также в такой сложной ситуации. в частности яшка показал себя с самой лучшей стороны. хоть он и ворчал на столичного гостя за его изнеженность, а в трудной ситуации он его не бросил. вот, что значит настоящая дружба.
см. также: характеристики главных героев произведения тихое утро, казаков
краткое содержание тихое утро, казаков
сочинения по произведению тихое утро, казаков
краткая биография юрия казакова
