Повесть Ангела»
ответь на во Почему повесть называется Ангела»
2. Как девочка Алёна относилась к своему отцу?(цитаты УМОЛЯЮ

Новела Акутагави "Павутинка" до мені зрозуміти досить просте правило моралі: щоб жити добре, треба добре ставитися до оточуюючих. Це золоте правило  спокон віків було і залишається актуальним  для всіх людей, незалежно від їх віросповідання.  

Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс,  адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.

Новела вчить, як важливо іноді вміти поставити себе на місце іншої людини, проявити співчутя до її долі, подати руку до

Лавный герой рассказа В.П.Астафьева «Васюткино озеро» попадает в необычную ситуацию – он заблудился в тайге. Данная ситуация является экстремальной даже для взрослого человека, а здесь перед нами ребёнок, тринадцатилетний мальчик.

Как же он сумел справиться с такими тяжёлыми обстоятельствами? Что ему выжить?

Васютка потому что знал те законы, которые издавна существовали у людей, живущих в данной местности.

Во-первых, в тот момент, когда мальчик понял, что заблудился, он вспоминает слова, которые не раз слышал от отца и дедушки: «Тайга, наша кормилица, хлипких не любит». Благодаря этому Васютка собрался, поборол собственный страх, решил не сдаваться, а пытаться преодолеть обстоятельства.

Во-вторых, Васютке то, что, отправляясь в тайгу, даже недалеко, он взял с собой хлеб, спички, ружьё. Ведь есть такой «старинный порядок: идёшь в лес – бери еду, бери спички».

Но тех запасов, которые были с собой у мальчика, ему бы не хватило. И тогда третье правило, которое он усвоил с детства - не стрелять ради забавы, а только по необходимости. Не стал Васютка стрелять в кедровку, сберёг патроны, и в результате смог добыть себе пищу, когда заблудился.

В рассказе упоминается ещё один важный «таёжный закон», который забыл Васютка. Ему нельзя было отходить от затесей на деревьях, и тогда не случилось бы трагедии.