Чи може культура і освіта кардинально змінити людину. На 3-5 речень

Авторская позиция и средства ее выражения в пьесе а.н. островского "гроза"в пьесе островского “гроза” поднимается проблема перелома общественной жизни, произошедшего в 50-х годах, смены общественных устоев. автор не может быть абсолютно беспристрастным, но выразить свою позицию ему трудно - авторская позиция раскрывается в ремарках, которых не много и они недостаточно выразительны. остается один вариант - авторская позиция представляется через определенного героя, через композицию, символику и т. д. символичны в пьесе имена. говорящие имена, употребляемые в “грозе”, - это отголосок классицистического театра, черты которого сохранились и в конце 60-х годов xix века.имя кабановой живо рисует нам грузную, тяжелого характера женщину, а прозвище “кабаниха” дополняет эту неприятную картину.дикого автор характеризует как дикого, безудержного человека.имя кулигина многозначно. с одной стороны, оно созвучно с кулибиным - механиком-самоучкой. с другой - “кулига” - это болото. существует поговорка: “всяк кулик свое болото хвалит”. этой поговоркой можно объяснить возвышенное восхваление кули-гиным волги. его имя относит его к болоту города калинова, он естественный обитатель города, город его породил.важны женские греческие имена. катерина обозначает “чистая”, и действительно, всю пьесу ее мучает проблема очищения. противопоставляемая ей варвара - “варварка” - она не углубляется в свою душу, живет естественно и не задумывается над своей греховностью. она верит, что каждый грех можно искупить.именно по этому принципу разделяются все персонажи “грозы”. те, кто верит в христианское искупление грехов, возможности после совершения греха через страдания и (или) дары “откупиться” от него.  автору удалось передать пейзаж ограниченными средствами: вид на просторы заволжья, открывающийся с обрыва, создает ощущение, что калинов - не единственное место, пригодное для человека, как думают калиновцы. но для катерины это город гроз и страшных огненных геенн, это город-возмездие. стоит покинуть город, и ты оказываешься в новом, едином с богом и природой мире - на волге, величайшей реке россии. но на волгу можно пройти ночью, когда не видно ни своих, ни чужих грехов, ни глубины падения, из которой невозможно подняться. другой путь к свободе - через обрыв, через смерть. островский сознает, что болото, “кулига” - город калинов - затягивает и не отпускает. в ремарках, то есть в начале пьесы, борис назван единственным человеком в европейском костюме. и имя у него - борис - “борец”. но он сначала опускается до отношений с замужней женщиной, а потом, не способный на борьбу, уезжает, отсылаемый диким. если вначале он говорил, что живет в калино-ве лишь из-за наследства, оставленного бабушкой, то теперь, когда он прекрасно понимает, что денег ему не дадут, остается здесь. его поглотила эта среда.мир калинова, по мнению кабанихи, - это последний оплот истинной веры, а она - последний ее носитель. она искренне верит в рассказы странницы феклуши, что москва погрязла в грехах, дьявол разгуливает по улицам, а горожане запрягли огненного змея. даже в то, что время там идет быстрее. это. вполне закономерно - перед концом света (а в москве начинается именно конец света) время изменяется. но изменяется оно и в калинове. кули-гин, воплощающий идеи ломоносова, державина и более ранней культуры, предлагает поставить на бульваре часы, чтобы смотреть время по ним.все время в калинове островский делит, как и пьесу, на день и ночь. но у катерины есть выбор, и она еще может измениться и пойти по истинному пути, и великий народ, олицетворенный в ней, еще сможет возродиться.

Із давніх давен постає

Питання людства: «Хто ми є?»

І «Звідки ми?», й «Куди йдемо?»

Про все це в 1 міфах ми вчимо:

Як із хаосу виник світ,

І як людський почався рід.

Існує версія стара

У єгиптян про бога 2 Ра ,

А у слов’ян же 3 Сварог -

Створив весь світ і весь народ.

Індійці ж всі, святі і грішні,

Уклінно Брахмі, Шиві й Вішну

Несуть подяки словеса

За землю, й воду, й небеса.

Та добре знаємо ми з вами,

Що предка нашого 4 Адама

Господь з ребра свого створив,

До раю двері всі відкрив,

Але Адам в нім не зумів

Робити те, що Бог велів,

Віддав спокусі перевагу

Й від Бога відвернув увагу.

Отак один-єдиний вибір

До пекла й раю робить вимір.

Цікаві міфи нам античні:

Боги й герої симпатичні

З дитинства нам усім знайомі,

Їх добре знають в кожнім домі:

Зірки, планети, і квітки,

Картини, статуї, книжки —

Хто в їхніх назвах не впізна

Богів античних імена?

І знов читають залюбки

Усі: й дорослі, й малюки, —

Як щастя прагнув для людей

Титан могутній 5 Прометей ,

Як людям зменшив він страждання,

І шлях відкрив їм до пізнання

Тираноборець нескорений —

Це приклад для людей священний

Найблагородніших ідей

Й самопожертви для людей.

То ж не згасімо той вогонь

Байдужим холодом долонь!

Та звивисті людські дороги,

І запорука перемоги —

Долати безліч перешкод,

Аби радів тому народ.

І подвиги усі 6 Геракла

(Аби лиш воля не зачахла

В душі людини назовсім) —

То приклад кращий нам усім!

А ще читаєм залюбки

Кумедні і смішні 7 байки —

Цікаві всі оті історії

Створив у формі 8 алегорії

Давним-давно мудрець

9 Езоп

Зашифрував мораль у ній він, щоб

У розповідках розважати,

Але водночас і повчати.

Він вчинки всі нещирі, ниці

Нам викрив в образі 10 Лисиці

І в легковажної 11 Цикади

Впізнаємо людські ми вади,

А Хліборобовії діти

Навчать, як в злагоді нам жити.

А потім в байці знову й знову

Звучить для нас Езопа мова,

І в алегорії тій самій

Напише Федр, а потім Бабрій.

(Причому вперше 12  Федр напише

Свої байки у формі вірша.)

І вже немов окрема сцена

Байка встає у 13 Лафонтена .

У ній і Леви, і Вовки

Себе картають залюбки.

Та їх провина лиш зросла

Для кари бідного 14 Осла ,

І розсудити все тверезо

Нам до антитеза ,

Якою автор скористався,

Бо в байці тій він намагався,

Аби виразніші були

Оті прості й слабкі Осли,

Й могутні Леви, й всі чумні.

(Та хворі всі вони чи ні?)

Привабливо Езопа мова

Звучить у дідуся 16 Крилова .

У тих байках сумне життя

В нас викликає співчуття,

І хочеться, щоб грубий 17 Вовк

На всі віки зовсім замовк,

І бідолашного Ягняти

Не смів щоб більше він чіпати!

І щоби байка так впливала,

Що на землі б гріхів не стало,

Й полікували б наші вади

Всі мудрі байкарів поради!

Ще насолоду від читання

І 18  Чехова оповідання

Дарують кожному із нас,

Бо розповів він без прикрас,

Чому міняв в розмові тон

Городовик- 19 Хамелеон ,

І як принизився 20 Тонкий,

Дізнавшися, що чин — Товстий.

І гумор весь той делікатний

Для слуху нашого принадний,

З усім ми згодні, та хіба

Так легко вичавить раба,

Який живе в душі людській

Й несе свою печать на ній,

Доки прийде різдвяне чудо

І все на краще змінить всюди…

У все це 21 Діккенс вірив свято

І написав про це багато,

Натомість ми читати в змозі

Його « 22 Різдвяну пісню в прозі»,

І зовсім нам всім не байдуже,

Що станеться з героєм 23 Скруджем .

Ми раді, що 24 Ебенезер

Душею ще не зовсім вмер.

Ось так на нас усіх впливає

І душу, й розум розвиває

Художній твір і його автор.

То ж варто нам читати? Варто!