Тем не менее среди тем современной русской литературы не последнее место занимает криминальная. Произведения Марининой, Незнанского, Абдуллаева, может быть, и не наводят на глубокие размышления, но тяготеют к реалистичной традиции. Книги этих авторов нередко называют "криминальным чтивом". Но отрицать сложно то факт, что и Марининой, и Незнанскому удалось занять в современной прозе свою нишу.
В современной русской литературе, особенностью которой является разнообразие форм, смешение и перемешивание жанров и стилей, происходит реанимация многих жанров, в советские годы утративших свою актуальность. Одним из таких является авантюрный роман, ведущий генеалогию от западноевропейского плутовского романа, претерпевший бурное развитие в русской литературе 1920-х годов (И. Ильф и Е. Петров, А. Толстой, В. Катаев, В. Каверин). Возрождение авантюрного романа связано с социальными обстоятельствами, диктующими предприимчивость, плутовство, снижение моральной планки как необходимые для достижения успеха черты героя нашего времени.
Відповідь:
«Ревізо́р» — комедійна п'єса Миколи Гоголя написана упродовж 1835—1836 років. Перша редакція п'єси була надрукована у 1836 році. Друга редакція п'єси були надрукована 1842 року.
У січні 1836 Гоголь вперше прочитав свою п'єсу на вечорі у Василя Жуковського у присутності великої групи літераторів. Високо оцінили комедію Пушкін, Тургенєв та Жуковський, хоча ряд літературних критиків ще довго звинувачували п'єсу в «натуралізмі». П'єса вперше була поставлена у Петербурзі на сцені Александринського театру 19 квітня 1836 після того, як Жуковський зміг особисто переконати російського імператора Нікалая I, що «у комедії немає нічого неблагонадійного, що це тільки веселе глузування над поганими провінційними чиновниками».
Пояснення: ПРОСТИ ЕСЛИ НЕ СМОГЛА
